Киевский центр политических исследований и конфликтологии

Архив за год: 2020

Общее число зафиксированных нарушений перемирия — 92, что почти вдвое меньше, чем неделей ранее. При этом взрывов было отмечено 28, что на 76% меньше, чем на прошлой неделе.  Год назад в те же числа СММ только взрывов зафиксировала в общей сложности 1127 Читать далее

О. Кошик

Чорне рейдерство, несумлінні поглинання властиві економікам всіх без винятку країн. Проте масштаби цього явища різні. Україна відноситься до числа країн з надвисоким рівнем чорного рейдерства.

Тенденція його посилення фіксується в період коронавірусної епідемії. Про це свідчать, зокрема, дані Міністерства юстиції України та платформи Опендабот.

За останні 5 років кількість кримінальних проваджень за рейдерство зросла в 2,5 разу: з 290 справ 2015 року до 786 в 2019 році, і тенденція на збільшення зберігається (дані платформи для роботи з відкритими даними Опендатабот).

Є всі підстави вважати, що коронавірусна інфекція в Україні проявилася ще за декілька місяців до того, як були зафіксовані її перші випадки, розроблені заходи по її подоланню та об’явлений антиепідемічний карантин. Про це свідчить, зокрема, різке зростання випадків атипічної пневмонії з початку поточного року,  на заході країни. Відповідно, проявився негативний вплив епідемії на економічну ситуацію, зокрема, на зростання чорного рейдерства, що знайшло своє відображення у зростанні кількості кримінальних проваджень за рейдерські атаки.

Згідно з даними платформи Опендабот, тільки за 8 місяців 2020 року відкрито кримінальне провадження по 606 випадкам, пов’заних з рейдерськими атаками. При цьому левова частина цих проваджень припадає на порушення, пов’язані з реєстраційною діяльністю. Це означає, що прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власності» не дало значного результату і не зупинило процесу поширення чорного рейдерства в Україні.

Причини цього проаналізовано В.Власюком.[1] Зокрема, він виділяє наступні з них.

Автоматичний моніторинг ризикових реєстраційних дій не запрацював. Концептуально він мав нагадувати ситуацію, коли банк блокує підозрілий рух коштів до з’ясування всіх обставин.

Інформаційна взаємодія реєстрів з іншими державними реєстрами, зокрема, з реєстром судових рішень залишилась без змін. Формально існуюча з початку 2019  взаємодія з реєстром судових рішень фактично не працює.

Не розроблені критерії відповідальності за порушення в сфері державної реєстрації. За одне й те ж порушення у різних випадках когось карають блокуванням доступу до реєстру на місяць, а когось — анулюванням доступу; або, одні й ті ж реєстраційні дії іноді вважаються порушенням, а іноді – ні.

Негативним фактором стало  запровадження додаткової спецперевірки для реєстраторів. Тобто, щоб стати реєстратором, чи поновити доступ до реєстру, необхідно отримати дозвіл від Мін’юсту. Причому незрозуміло, що і за якими критеріями перевіряється.

В цілому, можно погодитися з висновком, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власності» так і не запрацював[2], реєстраційна діяльність залишається основним джерелом рейдерських захоплень.

[1] Власюк Владислав. Полгода действия «антирейдерского закона: из намеченного Минюст реализовал лишь мизер  [Електронний ресурс] – Доступно: https://lexinform.com.ua/v-ukraini/pivroku-diyi-antyrejderskogo-zakonu-iz-namichenogo-min-yust-realizuvav-lyshe-mizer/

[2] Ирина Макаренко. Атикоррупционный закон так и не заработал в Украине [Електронний ресурс] – Доступно: https://www.unn.com.ua/uk/news/1874821-antireyderskiy-zakon-tak-i-ne-zapratsyuvav-v-ukrayini-advokat

 

О. Кошик

У 2014 – 2020 роках була прийнята велика кількість законів та нормативних актів, скерованих на подолання чорного рейдерства. Найважливішим з них був Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» від 03.10.2019 № 159 – IX, який вступив в дію 2 листопада 2019 року.     Ним, зокрема, були внесені  зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952 – IV та до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV.

Експерти називали такі його ключові положення[1]:

— автоматичний моніторинг ризикованих реєстраційних дій;

— оновлення державних реєстрів (нерухомості та бізнесу);

— механізм автоматичного повідомлення про вчинені реєстраційні дії;

— інформаційна взаємодія реєстрів з іншими державними реєстрами, зокрема реєстром судових рішень;

— диференціація санкцій за порушення реєстраторами і нотаріусами, вони ж «критерії за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення в сфері державної реєстрації»;

— скасування комунальних підприємств як акредитованих суб’єктів, тобто реєстратори в КП не зможуть більше вчиняти реєстрації.

Ще на етапі підготовки закону фахівці звернули увагу на те, що він підготовлений з чисельними порушеннями вимог Конституції України та діючого законодавства. Ретельний аналіз цих порушень здійснений Головним юридичним управлінням ВР.

Зокрема, порушенням визнано розширення повноважень Мінюсту всупереч нормам Конституції. В проекті закону до другого читання зазначено,        що на підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених в абзаці першому цієї частини, або незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.    Такий підхід не враховує вимог частини другої  статей 19 і 120 Конституції України щодо визначення меж повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб виключно Конституцією та законами України, а також пункту 12 частини першої статті 92 Конституції України, за яким організація і діяльність органів виконавчої влади визначаються виключно законами України.

В проекті закону зазначено, що забезпечення приватних нотаріусів здійснюється за рахунок 60 відсотків коштів адміністративного збору, що залишається у приватних нотаріусів, які здійснили державну реєстрацію прав». Згідно з оцінкою Головного юридичного уроавління ВР, передбачений проектом підхід не враховує вимог частини другої статті 95 Конституції України, за якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Тому, як вбачається, законодавчі засади фінансового забезпечення приватних нотаріусів мали б встановлюватися шляхом внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно з проектом закону до другого читання «порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок; критерії, за якими здійснюється моніторинг; критерії за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України». Однак, це положення потребує узгодження зі статтею 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також суперечить статті 92 Конституції України, оскільки виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

В заключенні Головного юридичного управління ВР вказано ще на ряд протиріч законопроекту вимогам Конституції України. Проте сам факт, що проект важливого законопроекту в багатьох пунктах  суперечить основному закону є доказом того, що його розробка була здійснена не на достатньому правовому рівні. А це не може не вплинути на дієвість Закону України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» від 03.10.2019 в його кінцевій редакції, оскільки дає привід оскарження прийнятих на його основі рішень судами.

[1]   Власюк Владислав. Полгода действия «антирейдерского закона: из намеченного Минюст реализовал лишь мизер  Електронний ресурс] – Доступно: https://lexinform.com.ua/v-ukraini/pivroku-diyi-antyrejderskogo-zakonu-iz-namichenogo-min-yust-realizuvav-lyshe-mizer/; Качановский Роман. Антирейдерский закон: изменения в порядке государственной регистрации [Електронний ресурс] – Доступно: https://protocol.ua/ua/antireyderskiy_zakon_zmini_u_poryadku_dergavnoi_reestratsii_1/

Общее число зафиксированных нарушений перемирия – 180, на 30% меньше, чем неделей ранее. При этом взрывов было отмечено 119, что на 40% меньше, чем на прошлой неделе. Год назад в те же числа СММ только взрывов зафиксировала в общей сложности 2123 Читать далее

Общее число зафиксированных нарушений перемирия 256, в 2,1 раза больше, чем неделей ранее. При этом взрывов было отмечено 200, что в 2 раза больше, чем на прошлой неделе. Год назад в те же числа СММ только взрывов зафиксировала в общей сложности 1768 Читать далее

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
acf-field
Filter by Categories
Акцент
Александр Кошик
Алексей Толпыго
Андрей Видишенко
Антон Финько
В мире
В Украине
Наши книги
Наши эксперты
Публикации и интервью МП
События, комментарии
Социологические исследования
Экономика и финансы Социальные проблемы
Эксперты

Наши эксперты