Институт слияний и поглощений зародился в конце XIX – начале XX вв. в англосаксонской (англо-американской) правовой системе, «mergers and acquisitions» (далее — М&A) в переводе с английского означает «слияния и поглощения». Иногда слияния и поглощения характеризуются термином «белое рейдерство», которое, в отличие от черного и серого рейдерства, происходит в строгом соответствии с действующим законодательством. Сделки слияния и поглощения – один из самых распространенных способов расширить сферу предпринимательской деятельности. В рамках сделки M&A компании-участники объединяются в одно юридическое лицо, и в дальнейшем они ведут бизнес совместно как целостная структура.
Совокупный объем слияний и поглощений в мире в 2020 году составил $3,4 трлн. Это было на 15% меньше показателей 2019 г., по мнению аналитиков, вследствие пандемии коронавируса. В начале года деловая активность в мире упала, под конец года на фоне новостей о вакцинах начала расти, и только за четвертый квартал объем M&A в мире составил $1,1 трлн.
Украинский сегмент слияний и поглощений в 2020 году переживал не лучшие времена. Общий объем операций составил незначительные $1,02 миллиарда, что было в два раза меньше, чем в 2019 году. В отраслевом разрезе наибольшее количество сделок M&A пришлось на следующие сектора: строительство и коммерческая недвижимость (17 сделок на сумму $278 млн), логистическая недвижимость и транспорт, преимущественно зерновые элеваторы (13 сделок на сумму $267 млн), сельское хозяйство и агробизнес, преимущественно агрокомпании с сфере растениеводства с земельным банком в управлении (11 сделок на сумму $188 млн), розничная торговля (3 сделки на сумму $98 млн), ИТ и телекоммуникации, преимущественно геймдев студии и аутсорсинговые компании (7 сделок на сумму $59 млн), добывающая промышленность (5 сделок на сумму $59 млн); на другие отрасли (финансовая деятельность, пищевая промышленность, гостиницы и рестораны) пришлось 8 сделок M&A на сумму $68 млн.[1]
В 2021 году, в соответствии и общемировыми тенденциями, началось восстановление и рост рынка слияний и поглощений. В 2021 году в Украине объем анонсированных и завершенных сделок слияния и поглощения (M&A), включая корпоративные сделки, сделки по приватизации и венчурные сделки по технологическим компаниям, увеличился на 80% по сравнению с 2020 годом – до $2,14 млрд. Количество сделок M&A, по предварительным оценкам инвестиционной компании InVenture, выросло на 35% – до 108.
«Учитывая невысокую публичность и прозрачность сделок, мы допускаем, что размер рынка может быть выше, как минимуму на 20% и соответственно оценивается в $2,5 млрд», – уточняется в сообщении инвесткомпании.
Наибольшее количество сделок M&A пришлось на такие отрасли:
Самая объемная сделка года — покупка ранее входящего в ИСД Днепровского металлургического комбината Днепровским коксохимическим заводом из группы «Метинвест». [2]
О позитивном влиянии M&A на экономическое положение предприятий свидетельствует опыт Компании Украинские энергетические машины, созданной после слияния Турбоатома и Элетротяжмаша. Она заключила контракт на поставку 1728 двигателей ДУ-118 на сумму около 1,1 млрд грн. Об этом сообщает пресс-служба компании.
Это первый контракт Укрэнергомашин после слияния, уточняют в компании.
«Мы провели переговоры с заказчиками и договорились о подписании контракта на производство тягового оборудования – 1728 двигателей ДУ-118, сумма контракта будет составлять около 1,1 млрд грн. Это позволит начать производство тяговой силы на следующий год. С декабря мы занимаемся тем, что комплектуем сырье и материалы под подписанные контракты, чтобы начать отгрузку оборудования уже в январе. Кроме того, загрузим генераторное производство, – сообщил гендиректор компании В. Суботин. Он добавил, что компания уже начала выплачивать долги по заработной плате работникам бывшего Электротяжмаша. За последние три месяца погашена задолженность на сумму 78 млн грн. «Нам осталось еще выплатить 11 млн грн за октябрь, ноябрь и декабрь – это текущая зарплата», – сказал Суботин.
Также компания приняла решение повысить среднюю зарплату работникам с 8000 грн до 12 000 грн. Для выполнения нового контракта в Укрэнергомашины вернули на работу 2300 бывших работников Электротяжмаша. [3]
Это – достаточно редкий для Украины пример успешного возобновления крупномасштабного промышленного производства, и характерно, что он осуществлен в рамках проведения сделки M&A.
[1] https://inventure.com.ua/analytics/investments/rynok-sliyanij-i-pogloshenij-manda-v-ukraine-v-2020-godu:-vsya-nadezhda-na-nashih
[2] https://ukrrudprom.com/news/Obem_ukrainskogo_rinka_sliyaniy_i_pogloshcheniy_v_2021_godu_viro.html
[3] https://biz.liga.net/ekonomika/all/novosti/ukrenergomashiny-poluchili-pervyy-kontrakt-posle-sliyaniya-na-1-mlrd-grn
Якщо подолання сірого рейдерства потребує перегляду діючого законодавства та прийняття нових законодавчо-нормативних актів з точки зору попередження можливостей для рейдерських атак, а також для усунення можливості здійснення корупційних дій, то протидія чорному рейдерству вимагає кардинального посилення кримінальної відповідальності за протизаконні рейдерські захоплення.
В розвинених країнах діє система жорсткої кримінальної відповідальності за несумлінні захоплення. Зокрема, у Франції за шахрайство з документами, яке призвело до неправомірного заволодіння активами, карається штрафом у розмірі 375 тис євро, а у разі, якщо воно вчинено державним службовцем – 750 тис євро. Крім персональної кримінальної відповідальності державних службовців та менеджерів за шахрайські дії в європейських країнах запроваджено інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб (corporatecriminalliability).
У Нідерландах з 2015 р. передбачено накладання штрафу за злочини в сфері корпоративних прав у розмірі 10% від річного обороту компанії. У Бельгії розмір штрафу за правопорушення, скоєне юридичною особою може досягати 10 млн євро. У Німеччині штраф за злочини в сфері корпоративних прав становить 1 млн євро, і може бути підвищений, в залежності від отриманої у результаті злочинних дій вигоди.
В Україні розмір відповідальності ніяк не пов’язується із масштабами протиправних дій, а при рейдерському захопленні великих підприємств є символічним порівняно із масштабами завданих власникам збитків.
Це потребує як значного підвищення штрафів за таку діяльність та запровадження кримінальної відповідальності у вигляді строків засудження, застав тощо. Кримінальна відповідальність повинна бути прив’язана до масштабів причиненої шкоди як для окремих суб’єктів господраювання, так і для державного бюджету.
Підводячи підсумки, можна зробити висновок, що проблему несумлінних захоплень (сірого та чорного рейдерства) можна вирішити тільки системним підходом, який має включати перегляд діючих законів та законів і нормативних актів, які розробляються, з очки зору попередження умов для здійснення рейдерських захоплень та коррупції, суттєве підвищення адміністративної та кримінальної відповідальності за рейдерські дії, а також створення єдиного реєстру рейдерських захоплень, що дасть змогу оцінити їх загальні масштаби та динаміку.
Такий підхід забезпечить значне зниження фінансових ризиків здійснення легальної підприємницької діяльності в Україні, підвищить конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість країни.
Проблему несумлінних захоплень не можна вирішити прийняттям тільки одного або декількох законодавчих актів, скерованих на вирішення лише одного з аспектів подолання рейдерства – унормування реєстраційної діяльності. Для подолання рейдерства потрібен системний підхід, який має включати суттєве підвищення адміністративної та кримінальної відповідальності за рейдерські дії, а також створення єдиного реєстру рейдерських захоплень, що дасть змогу об’єктивно оцінити їх загальні масштаби та динаміку.
Враховуючи це, доцільно:
— встановити штрафи, передбачені у ст.166-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 206 Кримінального кодексу України, на рівні від 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 500 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у разі, якщо такі дії заподіяли особливо велику шкоду);
— посилити відповідальність реєстраторів та нотаріусів за співучасть у захопленні бізнесу та встановити пожиттєву заборону працювати на державній службі або надавати нотаріальні послуги;
— запровадити відповідальність осіб, причетних до організації рейдерських захоплень (керівників юридичних фірм та безпосередніх виконавців), у формі штрафів від 100 до 500 тис грн.;
— відповідно до досвіду європейських країн опрацювати питання щодо запровадження відповідальності юридичних осіб — кінцевих вигодонабувачів (замовників рейдерських захоплень) у формі штрафів, розмір яких повинен обчислюватися пропорційно до вартості неправомірно захоплених активів та/або від річного обороту замовника;
— передбачити узагальнення даних щодо рейдерських захоплень під контролем Антирейдерської міжвідомчої ради при Президентові України;
— передбачити створення під контролем Антирейдерської міжвідомчої ради при Президентові України єдиного державного реєстру рейдерських захоплень в Україні в розрізі окремих регіонів та КВЕДів з використанням даних МВД (оскільки рейдерство у багатьох випадках прямо пов’язане з діями кримінального характеру), СБУ, Офісу Державної прокуратури, Міністерства юстиції, антикорупційних структур (НАБУ та інших), відкритих джерел, в тому числі ЗМІ. Державний реєстр має бути у відкритому доступі в електронній мережі Інтернет;
— передбачити створення методичних матеріалів, які б містили конкретні заходи та рекомендації, які допомагатимуть підприємцям попереджувати та протидіяти рейдерству під спільним контролем Офісу протидії рейдерству та Антирейдерської міжвідомчої ради при Президентові України.
Фактично об’єктивна статистика щодо реальних масштабів рейдерських захоплень досі відсутня, дані різних відомств розходяться навіть не у рази, а на порядки. Альтернативні експертні оцінки показують, що фактично мова йде про декілька тисяч спроб рейдерських захоплень щороку. Одне зрозуміло – експерти та підприємці вважають чорне рейдерство однією з найбільших загроз нормальному економічному розвитку країни, її інвестиційному клімату та одному з ключових факторів зростання корупції та високого рівня тіньової економіки.
В основі поширення чорного рейдерства – вкрай низький рівень захисту права власності. Для розуміння стану рейдерства потрібно приділити увагу даним Міжнародного індексу прав (IPRI), який скерований на оцінку правового та політичного середовища та їх впливу на права власності. Ця я статистика ґрунтується на дослідженнях Property Rights Alliance, які оцінюють позицію країни з урахуванням:
правового та політичного стану країни (безпристрасність і незалежність судової влади, ефективність правоохоронних органів, рівень корупції і політична стабільність); права на фізичну власність (рівень захисту права власності та його недоторканність, система реєстраційних органів);
права на інтелектуальну власність (захист права інтелектуальної власності і кількість його порушень, захист патентного права).
На основі отриманих даних організація формує рейтинги згідно зі шкалою від 1 до 10. Так, у 2020 році Україна згідно х даними International Property Rights Index з індексом у 4,466 зайняла 105 місце серед 129 країн, які досліджувалися у сфері прав приватної власності, на 4 позиції вище в порівнянні з 2019 роком. Слід зазначити, що для України актуальною є проблема захисту не тільки приватної, але й державної власності.
Рейтинг України слід розглядати як вкрай низький, він значно гірший в порівнянні з більшістю інших посрадінських та постсоціалістичних країн.
Можна констатувати, що прийняті станом на 2021 рік законодавчі та нормативні акти не забезпечили створення ефективної системи протидії рейдерським захопленням. Але проблема ще й в тому, що здійснюються спроби відмови від тих заходів боротьби з рейдерством, які довели свою ефективність.
Зокрема, мова йде про намір ліквідувати Колегію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті з 1 січня 2022 року. Лише за період з вересня 2019 по вересень 2020 року Колегія про Мін’юсті розглянула 2 741 скаргу від підприємців, що перевищує річну кількість кримінальних проваджень за «рейдерськими» статтями Кримінального кодексу.
Відповідно, висновок щодо зміни динаміки рейдерства в бік збільшення або зменшення не можна робити без урахування показників діяльності Колегії при Мін’юсті. А ці показники свідчать про те, що рейдерство в країні сягнуло надзвичайного поширення.
Для України, як і для більшості інших пострадянських країн, головною проблемою є протидія сірому та чорному рейдерству.
Оскільки основною причиною поширення сірого та чорного рейдерства є проблеми з недостатнім захистом права власності, гальмування, а потім і повна зупинка процесу великої приватизації призвела до вкрай негативних процесів в розвитку несумлінних захоплень.
Незважаючи на широко поширені уявлення, процес приватизації не закінчується з переходом права власності з державної форми у недержавну, або частково недержавну. Наступний етап – це підвищення «зрілості» приватної або приватно-державної власності, ключовим елементом якої є захист права власності, який підриває основу для чорного та сірого рейдерства.
Цей процес в Україні розвивається занадто повільно і ще дуже далекий від свого завершення. Саме цим пояснюється те, що сіре та чорне рейдерство фактично зберігає свої позиції. Спроби обмежити або навіть подолати його після приходу до влади президента В.Зеленського пов’язані, перш за все, з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» №1056-1 від 06.09.2019.
Цей закон був покликаний, перш за все, подолати одну з ключових причин недостатнього захисту права власності в Україні – деформацію системи реєстрації права власності, зокрема, маніпуляції з реєстрами.
В законі передбачено обмеження щодо одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав, зокрема, коли виникнення, перехід, зміна або припинення прав та обтяжень здійснюється із відкладальною умовою; можливість доступу нотаріуса до Державного реєстру речових прав у разі його тимчасового блокування або анулювання доступу до реєстру в режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності; покладення на державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань обов’язку перевіряти дійсність довіреності, справжність судового рішення за даними Єдиного державного реєстру судових рішень.
Безумовно, цей закон створює передумови для подолання масових рейдерських порушень в сфері реєстраційної діяльності і буде сприяти підвищення рівня захисту прав власності в Україні. Та проблема сірого та чорного рейдерства не зводиться лише до цієї сфери.
Існує ще цілий арсенал форм рейдерських атак: підроблення документів, підкуп силових структур, шантаж, психологічний тиск і навіть прямий примус до зміни власників. Ініціатором рейдерського захоплення можуть виступати недобросовісні партнери, комерційні банки, правоохоронні органи. Чисельні проблеми чорного та сірого рейдерства не можуть бути вирішені одним законодавчим актом, потрібно створювати правову систему протидії їм.