Киевский центр политических исследований и конфликтологии

Наши эксперты

О. Кошик

Фактично об’єктивна статистика щодо реальних масштабів рейдерських захоплень досі відсутня, дані різних відомств розходяться навіть не у рази, а на порядки. Альтернативні експертні оцінки показують, що фактично мова йде про декілька тисяч спроб рейдерських захоплень щороку. Одне зрозуміло – експерти та підприємці вважають чорне рейдерство однією з найбільших загроз нормальному економічному розвитку країни, її інвестиційному клімату та одному з ключових факторів зростання корупції та високого рівня тіньової економіки.

В основі поширення чорного рейдерства – вкрай низький рівень захисту права власності. Для розуміння стану рейдерства потрібно приділити увагу даним Міжнародного індексу прав (IPRI), який скерований на оцінку правового та політичного середовища та їх впливу на права власності. Ця я статистика ґрунтується на дослідженнях  Property Rights Alliance, які оцінюють позицію країни з урахуванням:

правового та політичного стану країни (безпристрасність і незалежність судової влади, ефективність правоохоронних органів, рівень корупції і політична стабільність); права на фізичну власність (рівень захисту права власності та його недоторканність, система реєстраційних органів);

права на інтелектуальну власність (захист права інтелектуальної власності і кількість його порушень,  захист патентного права).

На основі отриманих даних організація формує рейтинги згідно зі шкалою від 1 до 10. Так, у 2020 році Україна згідно х даними International Property Rights Index  з індексом у 4,466 зайняла 105 місце серед 129 країн, які досліджувалися у сфері прав приватної власності, на 4 позиції вище в порівнянні з 2019 роком. Слід зазначити, що для України актуальною є проблема захисту не тільки приватної, але й державної власності.

Рейтинг України слід розглядати як вкрай низький, він значно гірший в порівнянні з більшістю інших посрадінських та постсоціалістичних країн.

Можна констатувати, що прийняті станом на 2021 рік законодавчі та нормативні акти не забезпечили створення ефективної системи протидії рейдерським захопленням. Але проблема ще й в тому, що здійснюються спроби відмови від тих заходів боротьби з рейдерством, які довели свою ефективність.

Зокрема, мова йде про намір ліквідувати Колегію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті з 1 січня 2022 року. Лише за період з вересня 2019 по вересень 2020 року Колегія про Мін’юсті розглянула 2 741 скаргу від підприємців, що перевищує річну кількість кримінальних проваджень за «рейдерськими» статтями Кримінального кодексу.

Відповідно, висновок щодо зміни динаміки рейдерства в бік збільшення або зменшення не можна робити без урахування показників діяльності Колегії при Мін’юсті. А ці показники свідчать про те, що рейдерство в країні сягнуло надзвичайного поширення.

О. Кошик

Для України, як і для більшості інших пострадянських країн, головною проблемою є протидія сірому та чорному рейдерству.

          Оскільки основною причиною поширення сірого та чорного рейдерства є проблеми з недостатнім захистом права власності, гальмування, а потім і повна зупинка процесу великої приватизації призвела до вкрай негативних процесів в розвитку несумлінних захоплень.

Незважаючи на широко поширені уявлення, процес приватизації не закінчується з переходом права власності з державної форми у недержавну, або частково недержавну. Наступний етап – це підвищення «зрілості» приватної або приватно-державної власності, ключовим елементом якої є захист права власності, який підриває основу для чорного та сірого рейдерства.

Цей процес в Україні розвивається занадто повільно і ще дуже далекий від свого завершення. Саме цим пояснюється те, що сіре та чорне рейдерство фактично зберігає свої позиції. Спроби обмежити або навіть подолати його після приходу до влади президента В.Зеленського пов’язані, перш за все, з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» №1056-1 від 06.09.2019.

Цей закон був покликаний, перш за все, подолати одну з ключових причин недостатнього захисту права власності в Україні – деформацію системи реєстрації права власності, зокрема, маніпуляції з реєстрами.

В законі передбачено обмеження щодо одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав, зокрема, коли виникнення, перехід, зміна або припинення прав та обтяжень здійснюється із відкладальною умовою; можливість доступу нотаріуса до Державного реєстру речових прав у разі його тимчасового блокування або анулювання доступу до реєстру в режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності;  покладення на державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань обов’язку перевіряти дійсність довіреності, справжність судового рішення за даними Єдиного державного реєстру судових рішень.

Безумовно, цей закон створює передумови для подолання масових рейдерських порушень в сфері реєстраційної діяльності і буде сприяти підвищення рівня захисту прав власності в Україні. Та проблема сірого та чорного рейдерства не зводиться лише до цієї сфери.

Існує ще цілий арсенал форм рейдерських атак: підроблення документів, підкуп силових структур, шантаж, психологічний тиск і навіть прямий примус до зміни власників. Ініціатором рейдерського захоплення можуть виступати недобросовісні партнери, комерційні банки, правоохоронні органи. Чисельні проблеми чорного та сірого рейдерства не можуть бути вирішені одним законодавчим актом, потрібно створювати правову систему протидії їм.

О. Кошик

Виникнення поняття «рейдерство» історично пов’язане з піратством, морськими захопленнями. В Англії вони здійснювалися як власне піратами, які діяли поза законодавчим полем, так і формі так званого «каперства», яке було формою державної політики. В цьому випадку рейдерами називали

кораблі, які, на відміну від піратів, підкорялися владі і здійснювали напади на кораблі та поселення іноземних країн.       

        Поняття рейдерства виникло одночасно з оформленням приватної власності. Проте в сучасному розумінні цього терміну воно було введено в господарчу практику та економічну теорію на межі ХIХ – XX cторіч.

Англійське слово «raid» означає раптовий напад, наліт. При цьому рейдерством називають і звичайне, абсолютно законне придбання компанії без згоди фактичного власника й менеджменту, і силове захоплення з метою зміни власника.

В світовій практиці в залежності від відношення до законодавства зазвичай вирізняють наступні основні форми рейдерства.

Біле рейдерство, законне поглинання господарчого суб’єкта, синонім зливань та поглинань (M&A). Тобто,сукупності процесів об’єднання бізнесу (капіталу), в результаті яких на ринку з’являються укрупнені компанії замість декількох меншого розміру. У процесі цих угод відбувається передача корпоративного контролю, включаючи купівлю та обмін активів. Злиття — це інтеграція двох або більше господарюючих суб’єктів в одну економічну одиницю. Поглинання передбачає встановлення контролю над суб’єктом господарювання шляхом придбання більше 30% його статутного капіталу при збереженні юридичної самостійності.

Біле рейдерство в цілому нетипове для пострадянських країн, в тому числі Україні, воно притаманне, як правило, для розвинених країн з повноцінною ринковою економікою та ефективно діючою законодавчою системою захисту права власності.

Біле рейдерство, як правило, розглядається як позитивне явище. Воно сприяє поширенню використання процедури банкрутств, в результаті яких відбувається ефективність менеджменту корпорацій та їх бізнес – діяльності тощо. Проте, в разі, якщо використання білого рейдерства не дозволить вирішити задачу отримання контролю над об’єктом або майном, воно може стати першим етапом їх несумлінного захоплення у формі сірого та чорного рейдерства.

Cіре рейдерство, яке здійснюється з дотриманням законодавства, але при цьому використовуються «прогалини» в діючих законах та інших нормах, які дозволяють здійснити недружнє поглинання.

До сірого рейдерства відносяться також дії корупційного характеру, підкуп чиновників з метою прийняття лоббістких рішень на користь рейдерів, маніпуляції з реєстрами, які важко виявити правовими заходами і які можуть стати поштовхом для подальшого чорного рейдерства.

Зазвичай то сірого рейдерства відносять і так званий грінмейл (корпоративний шантаж) — блокування та перешкоджання роботі підприємства внаслідок шантажу з боку власників дрібних акцій. Сутність грінемейла у тому, щоб продати свої акції власникам компанії по ціні, яка значно вище ринкової. Ця мета досягається методами, які оцінюються як неетичні, але спираються здебільшого на закони про захист прав міноритарних акціонерів, тобто, не виходять за межі діючого законодавства.

Чорне рейдерство – неправовове примусове захоплення власності, часто-густо з використанням кримінальних методів.

Під час захоплень чорні рейдери використовують методи протиправного доступу до реєстрів акціонерів з подальшим внесенням в них змін, непрозоре скуповування акцій з використанням кримінальних та інших не правових форм примусу. Особливий інтерес становлять державні та приватні підприємства, що володіють нерухомістю.

Перехід від планової до ринкової економіки, приватизаційні процеси, необхідність формування організаційних та інституційних структур, здатних працювати в нових ринкових умовах і пов’язані з цим проблеми правового характеру зумовили те, що у пострадянських країнах, в том у числі в Україні, широкого поширення набули сіре та чорне рейдерство

Тому країнах колишнього СРСР, зокрема в Україні, під рейдерством розуміють, перш за все, організовану злочинну діяльність, що передбачає вчинення низки злочинів, пов’язаних спільним умислом на протиправне захоплення чужої власності, поєднане з використанням неправосудних судових рішень та корупції у правоохоронних органах.

О. Кошик

Не зважаючи на велику кількість законодавчих та нормативних актів, покликаних протидіяти несумлінним, не законним захопленням підприємств та майна («чорному рейдерству»), а також на то, що антирейдерську діяльність в Україні здійснюють приблизно 10 державних інституцій, кількість рейдерських атак залишається на вкрай високому рівні

Згідно з даними  платформи Opendatabot за 2021 рік, станом на травень, вже  зафіксовано 322 нові рейдерські атаки, у 2020-му — 849. Щодо більшості із них рішення в суді ще не прийнято.        За даними Генпрокуратури, в 2015 році було зафіксовано лише 290 справ про рейдерство. З того часу їх кількість збільшилася в 3 рази.

Слід враховувати, що це – лише «верхівка айсбергу». Фактично об’єктивна статистика щодо реальних масштабів рейдерських захоплень досі відсутня, дані різних відомств розходяться навіть не у рази, а на порядки. Альтернативні експертні оцінки показують, що фактично мова йде про декілька тисяч спроб рейдерських захоплень щороку. Одне зрозуміло – експерти та підприємці вважають чорне рейдерство однією з найбільших загроз нормальному економічному розвитку країни, її інвестиційному клімату та одному з ключових факторів зростання корупції та високого рівня тіньової економіки.

В основі поширення чорного рейдерства – вкрай низький рівень захисту права власності. За даними International Property Rights Index, у 2019 році за якістю системи захисту права приватної власності Україна посіла 109 місце з 129 досліджуваних країн. Слід відмітити, що для України вкрай актуальною є проблема захисту не тільки приватної, але й державної власності.

Слід констатувати, що прийняті станом на 2021 рік законодавчі та нормативні акти не забезпечили створення ефективної системи протидії рейдерським захопленням. Але проблема ще й в тому, що здійснюються спроби від тих заходів боротьби з рейдерством, які довели свою ефективність.

Зокрема, мова йде про намір ліквідувати Колегію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті з 1 січня 2022 року.

При прийнятті такого рішення  слід враховувати, що «Звернення зі скаргою до Колегії з розгляду скарг у сфері держреєстрації при Мін’юсті — один із найбільш ефективних та швидких способів захисту від рейдерських атак.

Лише за період з вересня 2019 по вересень 2020 року Колегія про Мін’юсті розглянула 2 741 скаргу від підприємців, що перевищує річну кількість кримінальних проваджень за «рейдерськими» статтями Кримінального кодексу».[1]

          Безумовно, прийняття таких принципових рішень потребує широкого і ретельного обговорення експертами, урядовцями, підприємцями, оскільки

непідготовлені рішення можуть значно погіршити й без того складну ситуацію з рейдерськими захопленнями.

 

[1] Максим Максимов. Чи дійсно в Україні зростає кількість рейдерських атак? [Електронний ресурс] – Доступний з: https://brdo.com.ua/analytics/chy-dijsno-v-ukrayini-zrostaye-kilkist-rejderskyh-atak/

О. Кошик

Кабмін затвердив положення від 11 травня 2021 року, яким створив установу для розвитку малого та середнього підприємництва та просування експорту – вона сприятиме підтримці МСП.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Діяльності Офісу з розвитку підприємництва та експорту спрямована на розвиток та підтримку малого і середнього підприємництва (МСП), підтримка та просування експорту товарів та послуг українських виробників.

Відповідним положенням утворено наглядову раду Офісу у складі представників Секретаріату Кабміну, Мінекономіки та Мінцифри.

Також Секретаріату Кабміну доручено затвердити програму діяльності Офісу з розвитку підприємництва та експорту та визначити порядок здійснення контролю за її виконанням.

«В Україні вперше з’явиться інституція, що здійснюватиме свою діяльність із метою ефективного розвитку підприємництва та експорту, сприятиме актуалізації Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Україні та розробці єдиних програм підтримки МСП», – додали у Мінцифри.

До березня 2021 року «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» мав назву «Офіс з просування експорту України».

Безумовно, створення такої інституції вкрай важливе для України, особливо в період продовження епідемії коронавірусу, яка найбільший негативний вплив справила саме на малий, середній та мікробізнес.

Це – значний негативний удар по економіці в цілому, оскільки малий і середній бізнес в Україні забезпечує 61% доданої вартості, 37% податкових надходжень і 73% робочих місць. Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства під час форуму «Україна 30. Малий і середній бізнес і держава» (https://fbc.ua/ru/news/ekonomika/u-ukrainy-naibolee-nesvobodnaya-ekonomika-v-mire-eks-ministr-ekonomiki/).

Наприкінці минулого року Європейська Бізнес Асоціація разом із Mind.ua провела дослідження настроїв малого бізнесу, щоб дізнатися, з якими думками та відчуттями він починатиме 2021 рік. Результати дослідження засвідчили карколомне погіршення цих настроїв. Їх Індекс впав до 2,38 бала з 5-ти можливих, у порівнянні з 3,07 балами 2019 року, та повернувся в негативну площину (https://mind.ua/news/20222609-nastroyi-malogo-biznesu-suttevo-pogirshilisya-doslidzhennya-mind-ta-eba).

Близько половини опитаних не планують наступного року зміни у штаті компанії, як у кількості робітників, так і у заробітній платі. Хоча такі все ж є – 18% збільшуватимуть кількість працівників, а 23% запланували підвищення заробітної плати.

Найгірше з усіх складників Індексу учасники опитування оцінили економічну ситуацію в країні. Так, 80% вважають поточну економічну ситуацію несприятливою для ведення бізнесу. Головні причини цьому – низька купівельна спроможність населення, вплив карантинних обмежень, податкове навантаження та фіскальний тиск. Варто зазначити, що традиційний лідер цього антирейтингу – податкове навантаження – наразі опинилося на третьому місці.

Втім податкова сфера лишається в топі напрямків, що потребують змін на краще, на думку малого бізнесу. Зокрема,31% говорить про необхідність прогресивних змін у сфері оподаткування, ще по 9% опитаних говорять про необхідність дерегуляції та підвищення ефективності всіх гілок влади.

За результатами опитування, кожен п’ятий підприємець планує залучати кредити для розвитку свого бізнесу у 2021 році. Водночас переважна більшість, а саме 64% опитаних вважають, що отримати кредит в Україні важко або ж взагалі неможливо. Минулого року таких песимістичних поглядів дотримувалось дещо менше підприємців – 52%.

Головним наслідком впливу пандемії на роботу бізнесу підприємці назвали зменшення кількості замовлень (58%). Ще 18% були змушені переглянули бізнес-модель та шукати нові напрямки, 10% оптимізували діяльність та скоротили персонал, а 3% змогли збільшити продажі чи відкрили нові ринки збуту. І тільки 14% не помітили впливу коронавірусу на їх діяльність.

Чи зможе створення установи для розвитку малого та середнього підприємництва та просування експорту виправити ситуацію? Багато фахівців вважає що ні. Адже в Україні є вже біля 10 інституцій, які покликані сприяти створенню, розвитку та покращенню справ у малих та середніх підприємств.

Ситуація не зміниться, доки Україна залишається країною з найменш вільною економікою в Європі (свіжі дані рейтингу економічної свободи від The Heritage Foundation — Україна є єдиною «переважно невільною» (mostly unfree) країною в Європі, а її бал (56,2) нижчий за середньосвітовий.

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
acf-field
Filter by Categories
Акцент
Александр Кошик
Алексей Попов
Алексей Толпыго
Андрей Видишенко
Антон Финько
В мире
В Украине
Наши книги
Наши эксперты
Публикации и интервью МП
События, комментарии
Социологические исследования
Экономика и финансы Социальные проблемы
Эксперты

Наши эксперты