Киевский центр политических исследований и конфликтологии

Александр Кошик

Экономист, окончил Киевский институт народного хозяйства и аспирантуру Института экономики НАН Украины. Кандидат экономических наук, имеет свыше 60 публикаций по актуальным проблемам рыночных реформ в Украине.

Сфера научных исследований: приватизация, развитие предпринимательства, анализ макроэкономической ситуации, финансы предприятий.

Имеет значительный опыт редакционной деятельности: 1992-1995 годы — член редакционной коллегии американско-украинского бюллетеня «Приватизация в Украине», с 1995 г. по 1998 г.— главный редактор информационно-аналитического американско-украинского бюллетеня «Мониторинг экономики Украины».

С 1994 г. и по настоящее время — старший научный сотрудник Института экономики НАН Украины (ныне –  Институт экономики и прогнозирования НАНУ). Вице-президент Центра экономического развития.

О. Кошик

Чорне рейдерство, несумлінні поглинання властиві економікам всіх без винятку країн. Проте масштаби цього явища різні. Україна відноситься до числа країн з надвисоким рівнем чорного рейдерства.

Тенденція його посилення фіксується в період коронавірусної епідемії. Про це свідчать, зокрема, дані Міністерства юстиції України та платформи Опендабот.

За останні 5 років кількість кримінальних проваджень за рейдерство зросла в 2,5 разу: з 290 справ 2015 року до 786 в 2019 році, і тенденція на збільшення зберігається (дані платформи для роботи з відкритими даними Опендатабот).

Є всі підстави вважати, що коронавірусна інфекція в Україні проявилася ще за декілька місяців до того, як були зафіксовані її перші випадки, розроблені заходи по її подоланню та об’явлений антиепідемічний карантин. Про це свідчить, зокрема, різке зростання випадків атипічної пневмонії з початку поточного року,  на заході країни. Відповідно, проявився негативний вплив епідемії на економічну ситуацію, зокрема, на зростання чорного рейдерства, що знайшло своє відображення у зростанні кількості кримінальних проваджень за рейдерські атаки.

Згідно з даними платформи Опендабот, тільки за 8 місяців 2020 року відкрито кримінальне провадження по 606 випадкам, пов’заних з рейдерськими атаками. При цьому левова частина цих проваджень припадає на порушення, пов’язані з реєстраційною діяльністю. Це означає, що прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власності» не дало значного результату і не зупинило процесу поширення чорного рейдерства в Україні.

Причини цього проаналізовано В.Власюком.[1] Зокрема, він виділяє наступні з них.

Автоматичний моніторинг ризикових реєстраційних дій не запрацював. Концептуально він мав нагадувати ситуацію, коли банк блокує підозрілий рух коштів до з’ясування всіх обставин.

Інформаційна взаємодія реєстрів з іншими державними реєстрами, зокрема, з реєстром судових рішень залишилась без змін. Формально існуюча з початку 2019  взаємодія з реєстром судових рішень фактично не працює.

Не розроблені критерії відповідальності за порушення в сфері державної реєстрації. За одне й те ж порушення у різних випадках когось карають блокуванням доступу до реєстру на місяць, а когось — анулюванням доступу; або, одні й ті ж реєстраційні дії іноді вважаються порушенням, а іноді – ні.

Негативним фактором стало  запровадження додаткової спецперевірки для реєстраторів. Тобто, щоб стати реєстратором, чи поновити доступ до реєстру, необхідно отримати дозвіл від Мін’юсту. Причому незрозуміло, що і за якими критеріями перевіряється.

В цілому, можно погодитися з висновком, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власності» так і не запрацював[2], реєстраційна діяльність залишається основним джерелом рейдерських захоплень.

[1] Власюк Владислав. Полгода действия «антирейдерского закона: из намеченного Минюст реализовал лишь мизер  [Електронний ресурс] – Доступно: https://lexinform.com.ua/v-ukraini/pivroku-diyi-antyrejderskogo-zakonu-iz-namichenogo-min-yust-realizuvav-lyshe-mizer/

[2] Ирина Макаренко. Атикоррупционный закон так и не заработал в Украине [Електронний ресурс] – Доступно: https://www.unn.com.ua/uk/news/1874821-antireyderskiy-zakon-tak-i-ne-zapratsyuvav-v-ukrayini-advokat

 

О. Кошик

У 2014 – 2020 роках була прийнята велика кількість законів та нормативних актів, скерованих на подолання чорного рейдерства. Найважливішим з них був Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» від 03.10.2019 № 159 – IX, який вступив в дію 2 листопада 2019 року.     Ним, зокрема, були внесені  зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952 – IV та до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV.

Експерти називали такі його ключові положення[1]:

— автоматичний моніторинг ризикованих реєстраційних дій;

— оновлення державних реєстрів (нерухомості та бізнесу);

— механізм автоматичного повідомлення про вчинені реєстраційні дії;

— інформаційна взаємодія реєстрів з іншими державними реєстрами, зокрема реєстром судових рішень;

— диференціація санкцій за порушення реєстраторами і нотаріусами, вони ж «критерії за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення в сфері державної реєстрації»;

— скасування комунальних підприємств як акредитованих суб’єктів, тобто реєстратори в КП не зможуть більше вчиняти реєстрації.

Ще на етапі підготовки закону фахівці звернули увагу на те, що він підготовлений з чисельними порушеннями вимог Конституції України та діючого законодавства. Ретельний аналіз цих порушень здійснений Головним юридичним управлінням ВР.

Зокрема, порушенням визнано розширення повноважень Мінюсту всупереч нормам Конституції. В проекті закону до другого читання зазначено,        що на підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених в абзаці першому цієї частини, або незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.    Такий підхід не враховує вимог частини другої  статей 19 і 120 Конституції України щодо визначення меж повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб виключно Конституцією та законами України, а також пункту 12 частини першої статті 92 Конституції України, за яким організація і діяльність органів виконавчої влади визначаються виключно законами України.

В проекті закону зазначено, що забезпечення приватних нотаріусів здійснюється за рахунок 60 відсотків коштів адміністративного збору, що залишається у приватних нотаріусів, які здійснили державну реєстрацію прав». Згідно з оцінкою Головного юридичного уроавління ВР, передбачений проектом підхід не враховує вимог частини другої статті 95 Конституції України, за якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Тому, як вбачається, законодавчі засади фінансового забезпечення приватних нотаріусів мали б встановлюватися шляхом внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно з проектом закону до другого читання «порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок; критерії, за якими здійснюється моніторинг; критерії за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України». Однак, це положення потребує узгодження зі статтею 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також суперечить статті 92 Конституції України, оскільки виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

В заключенні Головного юридичного управління ВР вказано ще на ряд протиріч законопроекту вимогам Конституції України. Проте сам факт, що проект важливого законопроекту в багатьох пунктах  суперечить основному закону є доказом того, що його розробка була здійснена не на достатньому правовому рівні. А це не може не вплинути на дієвість Закону України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» від 03.10.2019 в його кінцевій редакції, оскільки дає привід оскарження прийнятих на його основі рішень судами.

[1]   Власюк Владислав. Полгода действия «антирейдерского закона: из намеченного Минюст реализовал лишь мизер  Електронний ресурс] – Доступно: https://lexinform.com.ua/v-ukraini/pivroku-diyi-antyrejderskogo-zakonu-iz-namichenogo-min-yust-realizuvav-lyshe-mizer/; Качановский Роман. Антирейдерский закон: изменения в порядке государственной регистрации [Електронний ресурс] – Доступно: https://protocol.ua/ua/antireyderskiy_zakon_zmini_u_poryadku_dergavnoi_reestratsii_1/

А. Кошик

Стоимость газа, который поставляет НАК «Нафтогаз» для бытовых потребителей, в ноябре поднимется на 35%. Об этом свидетельствую данные, представленные на сайте компании.

«Изменения цен на газ в ноябре обусловлены, в первую очередь, сезонным фактором и увеличением оптовой цены на голубое топливо», — говорится в сообщении.

Ранее НАК «Нафтогаз» обнародовал оптовую цену на природный газ для производителей тепловой энергии в октябре 2020 года. В частности, стоимость подскочила на 24%.

Возникает вопрос: при чем здесь сезонные факторы? Ведь в Украине, по данным того же «Нафтогаза», накоплены рекордные запасы газа. Причем закупался он преимущественно в летние месяцы, когда газ стоил дешево.

На каком, собственно говоря, основании, цена на газ в Украине привязывается к текущей цене на европейском хабе, которая, действительно, возрастает в результате сезонных факторов? Ведь основная часть потребляемого в Украине газа, как населением, так и производителями тепловой энергии – это газ собственной добычи. Себестоимость  которого существенно ниже, чем текущие цены на европейских газовых хабах.

Кроме того, тот якобы не российский газ, который закупался в таких «газодобывающих странах Европы», как Словакия, Венгрия, Швейцария и т.п. – это практически тот же российский газ, только закупаемый через посредников. Естественно, с ценовыми накрутками, поскольку посредники не работают себе в убыток.     Сколько можно рассказывать сказку о том, что Украина не закупает российский газ? Эту сказку, придуманную при президенте Порошенко, охотно подхватила и действующая власть. Да нет, львиная доля закупаемого Украиной газа – российского происхождения. И этот газ закупался относительно дешево в летний период.

Почему украинцы и производители тепловой энергии должны платить за газ намного дороже, чем цена, по которой он был куплен за рубежом или добыт в Украине? Объяснение одно – «Нафтогаз Украины» решает свои проблемы за счет украинского населения. А проблемы весьма серьезные. После того, как были проедены средства, полученные от РАО «Газпром» в результате решения Стогкольмского суда, «Нафтогаз» в полной мере продемонстрировал «эффективность» своей работы: 11,5 млрд грн убытков за первое полугодие 2020 г.

Что означает рост цен на газ для населения и производителей тепловой энергии? Только то, что вверх поползут и тарифы на основные коммунальные услуги. Население заплатит за «работу эффективного менеджера» Коболева и других менеджеров «Нафтогаза», получающих космические зарплаты и премии.

А ведь В.Зеленский обещал перед президентскими выборами 2019 года снизить тарифы на оплату ЖКХ. Снизил… Стоит ли после такого «выполнения обещаний» удивляться результату, который получили «Слуги народа» на местных выборах 2020 г.?

А. Кошик

Председатель Государственной налоговой службы среди дополнительных источников налоговых поступлений в первую очередь назвал денежные переводы гастарбайтеров в Украину.
Об этом А. Любченко рассказал в интервью журналу Новое время. «Первый резерв — это $ 12 млрд, которые приходят в Украину от тех людей, которые уехали, к сожалению, работать за границу. Эти $ 12 млрд приходят в Украину, из них 11 млрд, но гривен, то есть в 30 раз меньше — задекларировали. Там 100% должны все подать декларацию», — сказал он.

Идея, прямо скажем, не новая. Ее предлагают ввести уже в течение многих десятилетий. Пока эффект – практически нулевой. И дело не только в том, что уже давно налажены каналы неофициального перевода средств, заработанных украинскими заробитчанами, на родину. $12 млрд включает в себя и оценку этих неофициально переведенных средств, которую нельзя признать объективной. Но фактом является то, что при любой попытке обложить налогом переводы заробитчан доля неофициальных переводов резко возрастает.

Понятно желание руководителя ГНСУ «наложить лапу» на доходы украинцев, заработанные за границей. Особенно когда суммы переводов падают.      Объем денежных переводов трудовых мигрантов в Украину в июле 2020 составил $ 922 млн, что на 13,5% меньше, чем в июле 2019 г., и на 7,2% меньше, чем в докарантинном феврале 2020 ($ 994 млн). По данным НБУ, по итогам семи месяцев 2020 году объем частных денежных переводов в страну сократился на 5,3% против аналогичного прошлогоднего периода.

Понятно желание власти подлатать «дырявый» бюджет за счет средств работников, фактически именно из-за ее действий или бездействия, вытесненных с украинского рынка труда. Речь идет, как правило, о трудоспособных работниках, зачастую молодых, квалифицированных. Как и понятно желание работников не делится своими «кровными» с антисоциальной властью.

Именно поэтому все больше украинских трудовых мигрантов предпочитает платить налоги в тех странах, где они зарабатывают. Типичный пример – Польша. В конце сентября т.г. около 689 тысяч иностранцев в Польше уплатили налоги в ZUS (Управление социального страхования). Среди них 507 тысяч украинцев (75%).

По сравнению с августом, число иностранцев-плательщиков налогов в этой стране выросло на 31 тысячу, что является уникальным и очень высоким показателем в истории ZUS.

Очередная попытка залезть в карман к украинцам, фактически лишенным возможности зарабатывать деньги для себя и своих семей в Украине, обречена на провал. Такая политика приведет лишь к массовому отъезду украинцев из страны с семьями. С последующим получением вида на жительство или иностранного гражданства.

О. Кошик

Аналіз         розвитку чорного рейдерства в умовах епідемії та застосування антиепідемічних заходів дозволяє зробити висновок, що, незважаючи на прийняття ряду антирейдерських законодавчих та нормативних актів, на початок дії Офісу протидії рейдерству при Міністерстві юстиції ситуація з несумлінними рейдерськими захопленнями в цей період не покращилася.       Законодавчі зміни, скеровані на протидію рейдерству в сфері реєстраційної діяльності, не дали значних результатів. За перший квартал 2020 року було зареєстроване біля 2000 впроваджень, пов’язаних з рейдерськими атаками.

Ситуація може бути покращена після нещодавнього створення в Офісі протидії рейдерству онлайн — сервісу для подачі скарг на рішення, дії та бездіяльність державних реєстраторів.      ( https://complain.in.ua/.)

Скаргу може подати будь-яка особа, яка вважає, що її права порушено (з деякими обмеженнями цього права). У сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно можна подати скаргу на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

У сфері державної реєстрації бізнесу можна подати скаргу на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду).
Також можна подати скаргу на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Позитивні наслідки може мати й прийняття у другому читанні та введення в дію розробленого Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності (реєстр. № 1056-1, ухвалений 3.10 2019 року), а також підготовлених цією комісією змін у Кримінальний кодекс України.

Цими змінами збільшується відповідальність за рейдерство. Зростають штрафи і строки позбавлення волі. Також змінюється стаття щодо відповідальності реєстраторів, для того, щоб вони більш ретельно перевіряли документи, перш ніж здійснювати певні реєстраційні дії. За діючим законодавством реєстратори жодної відповідальності за свої дії не несуть, адже довести якийсь умисел практично неможливо.

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
acf-field
Filter by Categories
Акцент
Александр Кошик
Алексей Попов
Алексей Толпыго
Андрей Видишенко
Антон Финько
В мире
В Украине
Наши книги
Наши эксперты
Публикации и интервью МП
События, комментарии
Социологические исследования
Экономика и финансы Социальные проблемы
Эксперты

Наши эксперты