Киевский центр политических исследований и конфликтологии

Александр Кошик

О. Кошик

В кризових умовах (зокрема, в умовах сучасної кризи, значною мірою пов’язаною з епідемією коронавірусу), в Україні, на відміну від розвинених країн, відсутні масштабні програми підтримки малого бізнесу, надане фінансування має символічний характер, який не дозволяє відновити нормальну виробничу діяльність і зберегти рівень зайнятості. Про це свідчать, зокрема, дані чисельних соціологічних опитувань.

  1. Роль малого, середнього та мікробізнесу в розвинених країнах та Україні значно відрізняється, про що свідчить різний вклад в створення ВВП та забезпечення зайнятості. В умовах нестабільності, кризи у малого, середнього та мікробізнесу виникають значно більші проблеми в порівнянні з великим бізнесом.
  2. В Україні доцільно розглянути кращі практики державної підтримки малого та мікробізнесу не тільки у ЄС, але й в інших країнах. Історично практика державної підтримки малого бізнесу запроваджена в США в 30-ті роки минулого століття, і це значною мірою було пов’язане з подоланням нестабільності, породженою Великою світовою кризою, депресією та подоланням її наслідків. В подальшому практики такої підтримки змінювалися. Для України ключове значення має досвід ЄС, де таке регулювання здійснюється як на наднаціональному, так і на національному рівні.
  3. Для України велику роль має вивчення досвіду інших країн по фінансуванню малого бізнесу в умовах нестабільності. Зокрема, створення відповідних інституцій.
  4. Зокрема, в сучасній ситуації для України вкрай актуальний досвід взаємодії в економічному розвитку та подоланні кризових явищ великого, малого та середнього бізнесу, який використовується в Німеччині, досвід податкової підтримки мікробізнесу у Франції тощо.
  5. Для України велике значення має також створення фінансових умов для трансформації малого та середнього бізнесу у великий в умовах нестабільності, гармонізація взаємовідносин малого, середнього, мікробізнесу та великого бізнесу.
  6. Безперечно слід приймати до уваги те, що розвиток малого та середнього бізнесу, мікробізнесу – це проблема не тільки економічна, а й соціальна.

А. Кошик

Чистый приток прямых иностранных инвестиций в январе-октябре 2020 года оценен в 221 млн долл США, тогда как за соответствующий период прошлого года чистый приток составил 4,5 млрд долл, падение — в 20 раз. Об этом УНН сообщает со ссылкой на предварительные данные НБУ. (https://www.unn.com.ua/ru/news/1905652-pripliv-investitsiy-za-10-misyatsiv-vpav-u-20-raziv).

За январь-октябрь 2020 года чистый приток ПИИ оценен в 221 млн долл США (в том числе отрицательные реинвестированные доходы оценены в 639 млн долл США). За соответствующий период прошлого года чистый приток составил 4,5 млрд долл США (из них 2,9 млрд долл США — реинвестирование доходов)», — говорится в сообщении.

При этом за 10 месяцев этого года инвестиции в акционерный капитал (кроме реинвестирования доходов) уменьшились до 834 млн долл США по сравнению с 1,1 млрд долл США за десять месяцев 2019 года, чистые привлечения по кредитам прямого инвестора — до 219 млн долл США по сравнению с 640 млн долл США за десять месяцев 2019 года.

Чистый приток по прямым иностранным инвестициям в октябре оценен всего в 9 млн долл США. За октябрь 2019 года чистый приток составил 256 млн долл США.

Можно констатировать, что в октябре 2020 года иностранное инвестирование в Украину практически остановилось. Да, в ООН спрогнозировали, что в 2020 году ПИИ в мировой экономике значительно упадут – приблизительно на 40%. Но не в двадцать же раз!

С начала года по сентябрь прямые иностранные инвестиции в страну сократились на 343 миллиона долларов, сообщает пресс-служба НБУ.

При этом отмечается, что в третьем квартале отток капитала составил 49 миллионов долларов.

Если же учесть, что, согласно данным Госстата, в целом по итогам девяти месяцев 2020 года снижение капитальных инвестиций в экономику Украины ускорилось до 35,4% с 34,9% по итогам полугодия, то возникает закономерный вопрос, за счет чего власть намеревается в текущем, 2021 году обеспечить возобновление экономического роста, о котором постоянно говорят ее представители? Разве что за счет благоприятной базы статистических сопоставлений.

А. Кошик

Итак, последняя миссия МВФ закончилась неудачей, Украина в ближайшие месяцы не получит  давно ожидаемого транша. В правительстве по этому поводу – панические настроения, ставшие уже традиционными заявления о том, что без «сотрудничества» с Фондом украинская экономика не выживет и т.п.

Но так ли уж необходимо Украине получение очередных денежных вливаний от МВФ? Можно полностью поддержать мнение  известного экономического эксперта А.Куща, что в сложившейся ситуации очередной транш МВФ будет просто обузой для  украинской экономики.

В комментарии для Vesti.ua экономический эксперт  отметил, что приостановка сотрудничества с МВФ может частично заблокировать получение Украиной нескольких миллиардов долларов по кредитным программам от ЕБРР и Мирового банка, которые традиционно действуют в «связке» с фондом.

При   этом А.Кущ отмечает: «То, что сотрудничество с МВФ является позитивным сигналом для инвесторов – это часто повторяемый миф и пошлая глупость. Если страна работает с Фондом, то для нормальных инвесторов — это как «колокольчик прокаженного» – сигнал, что страна инфицирована кризисом и от нее нужно держаться в стороне. В прошлом году, на фоне кризиса и пандемии, показатель притока инвестиций по странам мира в среднем снизился на 20%, а в Украине он рухнул в 20 раз, до абсолютно мизерного уровня в 200 млн долларов. Как показывает статистика, пики поступления прямых иностранных инвестиций в украинскую экономику приходятся именно на те периоды, когда Украина не сотрудничала с МВФ», — отмечает эксперт.[1]

С эти нельзя не согласится, если учесть, что в обмен на «помощь» МВФ навязывает Украине антисоциальную политику, требует введения рынка газа в ситуации монополизации отрасли, стремится заставить проводить чрезмерно жесткую бюджетную и денежно кредитную политику, вмешивается в институциональную политику, вплоть до кадровых назначений чиновников.

В конечном итоге именно навязанная МВФ экономическая и социальная политика в значительной мере привела к деиндустриализации Украины, превращению ее в аграрно — сырьевой придаток даже не только развитых, но и развивающихся стран.

Что же Украина получает взамен на эту «помощь»? Ответ на этот вопрос дают данные  внутреннего отчета НБУ. В нем указано,      что с 2014 по 2020 год размер уплаченных Украиной процентов и комиссий в МВФ составил $1,7 млрд.    При этом фонд трактует целесообразность введения этой неустойки таким образом: МВФ зарезервировал под кредитование страны сумму, которую она запросила. А то, что та не выполнила условия и не выбрала запрошенные средства — уже ее проблема. Потому должна платить комиссии.

С 2014 по 2020 год Украине было утверждено кредитных линий в разных форматах на общую сумму $43,5 млрд грн. А фактически государство использовало лишь $16,3 млрд. В отчете Нацбанка говорится, что с 2014 по 2020 год Украина фактически получила от МВФ $16,3 млрд, а сама выплатила ему $12,1 млрд. Расклад:

  • по старым кредитам (тело кредита) государство выплатило $10,4 млрд;
  • по процентам/комиссиям — $1,7 млрд;
  • себе оставили — $4,2 млрд.

Таким образом, фактический результат выполнения всех условий МВФ составляет всего 4,2 млрд за 6 лет. А процентов и комиссий по кредитам страна выплатила целых $1,7 млрд грн.[2]

Для сравнения: украинские трудовые мигранту перевели в Украину свыше $12 млрд. Именно эти переводы поддерживают экономику Украины «на плаву», а вовсе не «помощь» от МВФ. Не слишком ли дорого она обходится стране?

 

[1] А.Кущ. Танцы с кредиторами. Как МВФ превращает Украину в «тарифное гетто» [Электронный ресурс] – Доступный с: https://vesti.ua/business/economics/tantsy-s-kreditorami-kak-mvf-prevrashhaet-ukrainu-v-tarifnoe-getto

[2] Украина платит МВФ неустойку за неполученные кредиты [Электронный ресурс] – Доступный с: https://ukrrudprom.com/news/Ukraina_platit_MVF_neustoiku_za_ne_poluchennie_krediti.html

А. Кошик

Правительство в течение всего 2020 года прогнозировало восстановительный рост экономики. В госбюджет — 2021 был заложен рост реального ВВП на 4,6%. Правда, в Минэкономики ожидают, что в январе-марте спад ВВП может составить 3%. В министерстве оценивают падение реального ВВП в 2020 году на 4,8 – 5%.Ожидается, что экономика начнет восстанавливаться во второй половине 2021 года.

НБУ ожидал спада в 2020 году на 6%, однако допускал некоторое улучшение своего прогноза до 5%. По его оценкам, в 2021 году ВВП страны может вырасти на 4%.

Неясно, на чем именно базируются оптимистические оценки КМУ о начале воостановительного роста уже в 2021 году, причем на достаточно высоком уровне —  по результатам  года на 4,6%. Но любой экономический рост, в том числе восстановительный должен быть связан с ростом инвестиций. Пока же в этом отношении в 2020 году был зафиксирован полный  провал.

Капитальные инвестиции в Украине в третьем квартале 2020 года по сравнению с аналогичным периодом 2019 года сократились на 36,2%. Об этом свидетельствуют данные Госслужбы статистики. В целом по итогам января-сентября 2020 года снижение капитальных инвестиций ускорилось до 35,4% с 34,9% по итогам первого полугодия. Это просто инвестиционная катастрофа.

С прямыми иностранными инвестициями ситуацию благополучной также не назовешь. Чистый приток ПИИ в январе-октябре 2020 года оценен в 221 млн долл, тогда как за соответствующий период 2019 года приток составил 4,5 млрд долл, падение — в 20 раз. Об этом УНН сообщает со ссылкой на предварительные данные НБУ. (https://www.unn.com.ua/ru/news/1905652-pripliv-investitsiy-za-10-misyatsiv-vpav-u-20-raziv). Официальных данных по итогам 2020 года пока нет.

В правительстве говорят о замедлении падения роста в экономике в конце 2020 года. Тем не менее, существенное падение по результатам года было зафиксировано в промышленности, в сельском хозяйстве, на транспорте, в строительстве и в ряде других ключевых отраслей. Несколько вырос розничный товарооборот, но это отнюдь не говорит об улучшении экономической ситуации. Просто украинские «заробитчане» сократили объем переводов в Украину в значительно меньшей мере, чем это прогнозировалось.

Важным свидетельством общего состояния экономики страны является ситуация во внешней торговле. По данным Гостаможслужбы, в 2020 году товарооборот Украины составил 103,55 млрд долл, что на 6,36% меньше, чем за 2019 год.

С учетом всего вышесказанного, можно сделать вывод, что достаточно пессимистические прогнозы западных аналитиков выглядят намного более реалистичными, чем прогнозы украинских институций.

Во Всемирном банке ожидают падения ВВП Украины в 2020 году на уровне 5,5%  и восстановление на 1,5% в 2021-м и 3,1% в 2022 годах на фоне замедления темпов внедрения структурных реформ. Международный валютный фонд улучшил свой прогноз динамики украинского ВВП в т.г. с 1,1% до 3%.

По оценкам ЕБРР, по итогам 2021 года реальный ВВП будет все еще на 1,6% меньше докарантинного уровня. А вернуться к соответствующему показателю в расчете на душу населения удастся лишь в четвертом квартале 2022 года.

В целом же, ожидать каких-то принципиальных позитивных прорывов в восстановлении экономики Украины в 2021 году пока нет никаких серьезных оснований.

О. Кошик

Несумлінні зливання/поглинання (чорне рейдерство) мають єдину основу у різних секторах (галузях) економіки – відсутність належного захисту права власності. Проте є й галузеві відмінності. Останнім часом широкого поширення набула така відносно нова його форма як аграрне рейдерство.

Проблему з захопленням підприємств чи врожаю ще у 2017 році почали вивчати юристи Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР). При публічному обговоренні проблеми стало відомо, що, згідно з даними МВС, в Україні діють близько 50 злочинних угрупувань, які шляхом незаконних дій привласнюють чуже майно.

Наведені представником МВС дані оцінили як   значно занижені. «Це зведення МВС, але це надто занижені дані, тому що випадки рейдерства реєструють то як хуліганство, то як інші злочини. Згідно з даними ВАР, тільки у 2017 році кількість випадків рейдерства зросла у 2,5 рази в порівнянні з 2016 роком – до1000 з 360» — уточнили у прес-службі ВАР.

Проте є підстави вважати, що й цифра ВАР є значно заниженою. Сьогодні більш ніж 70% аграріїв відчувають ризик рейдерського захоплення.[1]

В Офісі протидії рейдерству проаналізували проблематику аграрного рейдерства, умовно виділивши 3 класичні схеми атаки. У коментарі AgroPolit.com керівник Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Віктор Дубовик назвав схеми аграрних атак та окреслив механізми захисту.[2]

Схема 1. Зміна власника земельних ділянок шляхом внесення змін до реєстру.

Державний реєстратор за відсутності визначених законодавством документів або на підставі підроблених документів вносить зміни до відомостей ДРП щодо власника земельної ділянки.

Схема 2. Рейдерське захоплення врожаю.

На підставі підроблених документів про перехід права власності на корпоративні права фермерського господарства до Державного реєстру прав вноситься запис про зміну власника підприємства, а вже наступного дня «нові власники» починають збирати врожай на земельній ділянці.

Схема 3. Незаконне припинення договорів оренди, емфітевзису і суперфіцію та реєстрація іншого речового права за третьою особою (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)).

Аграрій обробляє земельні ділянки на підставі договорів оренди, а згодом, шляхом вчинення незаконних реєстраційних дій, такі договори оренди припиняються та право оренди земельних ділянок реєструється за третьою особою.

В.Дубовик виділяє такі основні заходи по попередженню та подоланню незаконних рейдерських захоплень. Для підприємств, які працюють в аграрній сфері і мають великий земельний банк, необхідно встановити статутні обмеження для представницьких функцій керівника і внести відповідні відомості до ЄДР. Наприклад, передбачити обмеження для директора на розірвання договорів оренди земельних ділянок. Прописати в статуті умову про необхідність нотаріального посвідчення договорів оренди земельних ділянок. Нотаріальне посвідчення — це додаткова гарантія безпеки правочину.

Власникам землі радять скористатися послугами новітніх моніторингових сервісів, які дозволяють отримати миттєві повідомлення про зміну статусу об’єкта нерухомого майна у ДРП.

Якщо спроба несумлінного рейдерського захоплення відбулася, В.Дубовик рекомендує без зволікань звернутися зі скаргою до Офісу протидії рейдерству Мін’юсту або ж до суду. Адміністративний порядок оскарження реєстраційних дій, власне звернення зі скаргою до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін’юсту, є ефективним і оперативним інструментом, який дозволяє швидко відреагувати на порушення у сфері державної реєстрації.

При всій важливості та своєчасності питань, які розглянуті Офісом протидії рейдерству, слід зазначити, що вони не зачіпають глибинних причин виникнення тієї ситуації, яка склалася з продовженням поширення несумлінного рейдерства.

Ситуація з агрорейдерством ще раз підтверджує, що не вирішені проблеми зі статистичною інформацією про рейдерські захоплення. Те, що реєстраційні рейдерськи захоплення і досі грають ключову роль в загальній системі рейдерських захоплень, свідчить про необхідність кардинального доопрацювання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власності», прийняття якого не дало значного результату і не зупинило процесу поширення чорного рейдерства в Україні.

[1] А.Салалайко. Понад 70% аграріїв відчувають ризики [Електронний ресурс] – Доступний з: https://agropolit.com/news/18914-ponad-70-agrariyiv-vidchuvayut-riziki-reyderskogo-zahoplennya

[2] В.Дубовик. Як уберегти власну ділянку чи свій агарний бізнес від реєстраційного рейдерства [Електронний ресурс] – Доступний з: https://agropolit.com/blog/449-yak-uberegti-vlasnu-zemelnu-dilyanku-chi-sviy-agrarniy-biznes-vid-reyestratsiynogo-reyderstva

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
acf-field
Filter by Categories
Акцент
Александр Кошик
Алексей Попов
Алексей Толпыго
Андрей Видишенко
Антон Финько
В мире
В Украине
Наши книги
Наши эксперты
Публикации и интервью МП
События, комментарии
Социологические исследования
Экономика и финансы Социальные проблемы
Эксперты

Наши эксперты