Киевский центр политических исследований и конфликтологии

Наши эксперты

О. Кошик

Не зважаючи на велику кількість законодавчих та нормативних актів, покликаних протидіяти несумлінним, не законним захопленням підприємств та майна («чорному рейдерству»), а також на то, що антирейдерську діяльність в Україні здійснюють приблизно 10 державних інституцій, кількість рейдерських атак залишається на вкрай високому рівні

Згідно з даними  платформи Opendatabot за 2021 рік, станом на травень, вже  зафіксовано 322 нові рейдерські атаки, у 2020-му — 849. Щодо більшості із них рішення в суді ще не прийнято.        За даними Генпрокуратури, в 2015 році було зафіксовано лише 290 справ про рейдерство. З того часу їх кількість збільшилася в 3 рази.

Слід враховувати, що це – лише «верхівка айсбергу». Фактично об’єктивна статистика щодо реальних масштабів рейдерських захоплень досі відсутня, дані різних відомств розходяться навіть не у рази, а на порядки. Альтернативні експертні оцінки показують, що фактично мова йде про декілька тисяч спроб рейдерських захоплень щороку. Одне зрозуміло – експерти та підприємці вважають чорне рейдерство однією з найбільших загроз нормальному економічному розвитку країни, її інвестиційному клімату та одному з ключових факторів зростання корупції та високого рівня тіньової економіки.

В основі поширення чорного рейдерства – вкрай низький рівень захисту права власності. За даними International Property Rights Index, у 2019 році за якістю системи захисту права приватної власності Україна посіла 109 місце з 129 досліджуваних країн. Слід відмітити, що для України вкрай актуальною є проблема захисту не тільки приватної, але й державної власності.

Слід констатувати, що прийняті станом на 2021 рік законодавчі та нормативні акти не забезпечили створення ефективної системи протидії рейдерським захопленням. Але проблема ще й в тому, що здійснюються спроби від тих заходів боротьби з рейдерством, які довели свою ефективність.

Зокрема, мова йде про намір ліквідувати Колегію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті з 1 січня 2022 року.

При прийнятті такого рішення  слід враховувати, що «Звернення зі скаргою до Колегії з розгляду скарг у сфері держреєстрації при Мін’юсті — один із найбільш ефективних та швидких способів захисту від рейдерських атак.

Лише за період з вересня 2019 по вересень 2020 року Колегія про Мін’юсті розглянула 2 741 скаргу від підприємців, що перевищує річну кількість кримінальних проваджень за «рейдерськими» статтями Кримінального кодексу».[1]

          Безумовно, прийняття таких принципових рішень потребує широкого і ретельного обговорення експертами, урядовцями, підприємцями, оскільки

непідготовлені рішення можуть значно погіршити й без того складну ситуацію з рейдерськими захопленнями.

 

[1] Максим Максимов. Чи дійсно в Україні зростає кількість рейдерських атак? [Електронний ресурс] – Доступний з: https://brdo.com.ua/analytics/chy-dijsno-v-ukrayini-zrostaye-kilkist-rejderskyh-atak/

О. Кошик

Кабмін затвердив положення від 11 травня 2021 року, яким створив установу для розвитку малого та середнього підприємництва та просування експорту – вона сприятиме підтримці МСП.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Діяльності Офісу з розвитку підприємництва та експорту спрямована на розвиток та підтримку малого і середнього підприємництва (МСП), підтримка та просування експорту товарів та послуг українських виробників.

Відповідним положенням утворено наглядову раду Офісу у складі представників Секретаріату Кабміну, Мінекономіки та Мінцифри.

Також Секретаріату Кабміну доручено затвердити програму діяльності Офісу з розвитку підприємництва та експорту та визначити порядок здійснення контролю за її виконанням.

«В Україні вперше з’явиться інституція, що здійснюватиме свою діяльність із метою ефективного розвитку підприємництва та експорту, сприятиме актуалізації Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Україні та розробці єдиних програм підтримки МСП», – додали у Мінцифри.

До березня 2021 року «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» мав назву «Офіс з просування експорту України».

Безумовно, створення такої інституції вкрай важливе для України, особливо в період продовження епідемії коронавірусу, яка найбільший негативний вплив справила саме на малий, середній та мікробізнес.

Це – значний негативний удар по економіці в цілому, оскільки малий і середній бізнес в Україні забезпечує 61% доданої вартості, 37% податкових надходжень і 73% робочих місць. Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства під час форуму «Україна 30. Малий і середній бізнес і держава» (https://fbc.ua/ru/news/ekonomika/u-ukrainy-naibolee-nesvobodnaya-ekonomika-v-mire-eks-ministr-ekonomiki/).

Наприкінці минулого року Європейська Бізнес Асоціація разом із Mind.ua провела дослідження настроїв малого бізнесу, щоб дізнатися, з якими думками та відчуттями він починатиме 2021 рік. Результати дослідження засвідчили карколомне погіршення цих настроїв. Їх Індекс впав до 2,38 бала з 5-ти можливих, у порівнянні з 3,07 балами 2019 року, та повернувся в негативну площину (https://mind.ua/news/20222609-nastroyi-malogo-biznesu-suttevo-pogirshilisya-doslidzhennya-mind-ta-eba).

Близько половини опитаних не планують наступного року зміни у штаті компанії, як у кількості робітників, так і у заробітній платі. Хоча такі все ж є – 18% збільшуватимуть кількість працівників, а 23% запланували підвищення заробітної плати.

Найгірше з усіх складників Індексу учасники опитування оцінили економічну ситуацію в країні. Так, 80% вважають поточну економічну ситуацію несприятливою для ведення бізнесу. Головні причини цьому – низька купівельна спроможність населення, вплив карантинних обмежень, податкове навантаження та фіскальний тиск. Варто зазначити, що традиційний лідер цього антирейтингу – податкове навантаження – наразі опинилося на третьому місці.

Втім податкова сфера лишається в топі напрямків, що потребують змін на краще, на думку малого бізнесу. Зокрема,31% говорить про необхідність прогресивних змін у сфері оподаткування, ще по 9% опитаних говорять про необхідність дерегуляції та підвищення ефективності всіх гілок влади.

За результатами опитування, кожен п’ятий підприємець планує залучати кредити для розвитку свого бізнесу у 2021 році. Водночас переважна більшість, а саме 64% опитаних вважають, що отримати кредит в Україні важко або ж взагалі неможливо. Минулого року таких песимістичних поглядів дотримувалось дещо менше підприємців – 52%.

Головним наслідком впливу пандемії на роботу бізнесу підприємці назвали зменшення кількості замовлень (58%). Ще 18% були змушені переглянули бізнес-модель та шукати нові напрямки, 10% оптимізували діяльність та скоротили персонал, а 3% змогли збільшити продажі чи відкрили нові ринки збуту. І тільки 14% не помітили впливу коронавірусу на їх діяльність.

Чи зможе створення установи для розвитку малого та середнього підприємництва та просування експорту виправити ситуацію? Багато фахівців вважає що ні. Адже в Україні є вже біля 10 інституцій, які покликані сприяти створенню, розвитку та покращенню справ у малих та середніх підприємств.

Ситуація не зміниться, доки Україна залишається країною з найменш вільною економікою в Європі (свіжі дані рейтингу економічної свободи від The Heritage Foundation — Україна є єдиною «переважно невільною» (mostly unfree) країною в Європі, а її бал (56,2) нижчий за середньосвітовий.

О. Кошик

В кризових умовах (зокрема, в умовах сучасної кризи, значною мірою пов’язаною з епідемією коронавірусу), в Україні, на відміну від розвинених країн, відсутні масштабні програми підтримки малого бізнесу, надане фінансування має символічний характер, який не дозволяє відновити нормальну виробничу діяльність і зберегти рівень зайнятості. Про це свідчать, зокрема, дані чисельних соціологічних опитувань.

  1. Роль малого, середнього та мікробізнесу в розвинених країнах та Україні значно відрізняється, про що свідчить різний вклад в створення ВВП та забезпечення зайнятості. В умовах нестабільності, кризи у малого, середнього та мікробізнесу виникають значно більші проблеми в порівнянні з великим бізнесом.
  2. В Україні доцільно розглянути кращі практики державної підтримки малого та мікробізнесу не тільки у ЄС, але й в інших країнах. Історично практика державної підтримки малого бізнесу запроваджена в США в 30-ті роки минулого століття, і це значною мірою було пов’язане з подоланням нестабільності, породженою Великою світовою кризою, депресією та подоланням її наслідків. В подальшому практики такої підтримки змінювалися. Для України ключове значення має досвід ЄС, де таке регулювання здійснюється як на наднаціональному, так і на національному рівні.
  3. Для України велику роль має вивчення досвіду інших країн по фінансуванню малого бізнесу в умовах нестабільності. Зокрема, створення відповідних інституцій.
  4. Зокрема, в сучасній ситуації для України вкрай актуальний досвід взаємодії в економічному розвитку та подоланні кризових явищ великого, малого та середнього бізнесу, який використовується в Німеччині, досвід податкової підтримки мікробізнесу у Франції тощо.
  5. Для України велике значення має також створення фінансових умов для трансформації малого та середнього бізнесу у великий в умовах нестабільності, гармонізація взаємовідносин малого, середнього, мікробізнесу та великого бізнесу.
  6. Безперечно слід приймати до уваги те, що розвиток малого та середнього бізнесу, мікробізнесу – це проблема не тільки економічна, а й соціальна.

А. Кошик

Чистый приток прямых иностранных инвестиций в январе-октябре 2020 года оценен в 221 млн долл США, тогда как за соответствующий период прошлого года чистый приток составил 4,5 млрд долл, падение — в 20 раз. Об этом УНН сообщает со ссылкой на предварительные данные НБУ. (https://www.unn.com.ua/ru/news/1905652-pripliv-investitsiy-za-10-misyatsiv-vpav-u-20-raziv).

За январь-октябрь 2020 года чистый приток ПИИ оценен в 221 млн долл США (в том числе отрицательные реинвестированные доходы оценены в 639 млн долл США). За соответствующий период прошлого года чистый приток составил 4,5 млрд долл США (из них 2,9 млрд долл США — реинвестирование доходов)», — говорится в сообщении.

При этом за 10 месяцев этого года инвестиции в акционерный капитал (кроме реинвестирования доходов) уменьшились до 834 млн долл США по сравнению с 1,1 млрд долл США за десять месяцев 2019 года, чистые привлечения по кредитам прямого инвестора — до 219 млн долл США по сравнению с 640 млн долл США за десять месяцев 2019 года.

Чистый приток по прямым иностранным инвестициям в октябре оценен всего в 9 млн долл США. За октябрь 2019 года чистый приток составил 256 млн долл США.

Можно констатировать, что в октябре 2020 года иностранное инвестирование в Украину практически остановилось. Да, в ООН спрогнозировали, что в 2020 году ПИИ в мировой экономике значительно упадут – приблизительно на 40%. Но не в двадцать же раз!

С начала года по сентябрь прямые иностранные инвестиции в страну сократились на 343 миллиона долларов, сообщает пресс-служба НБУ.

При этом отмечается, что в третьем квартале отток капитала составил 49 миллионов долларов.

Если же учесть, что, согласно данным Госстата, в целом по итогам девяти месяцев 2020 года снижение капитальных инвестиций в экономику Украины ускорилось до 35,4% с 34,9% по итогам полугодия, то возникает закономерный вопрос, за счет чего власть намеревается в текущем, 2021 году обеспечить возобновление экономического роста, о котором постоянно говорят ее представители? Разве что за счет благоприятной базы статистических сопоставлений.

А. Кошик

Итак, последняя миссия МВФ закончилась неудачей, Украина в ближайшие месяцы не получит  давно ожидаемого транша. В правительстве по этому поводу – панические настроения, ставшие уже традиционными заявления о том, что без «сотрудничества» с Фондом украинская экономика не выживет и т.п.

Но так ли уж необходимо Украине получение очередных денежных вливаний от МВФ? Можно полностью поддержать мнение  известного экономического эксперта А.Куща, что в сложившейся ситуации очередной транш МВФ будет просто обузой для  украинской экономики.

В комментарии для Vesti.ua экономический эксперт  отметил, что приостановка сотрудничества с МВФ может частично заблокировать получение Украиной нескольких миллиардов долларов по кредитным программам от ЕБРР и Мирового банка, которые традиционно действуют в «связке» с фондом.

При   этом А.Кущ отмечает: «То, что сотрудничество с МВФ является позитивным сигналом для инвесторов – это часто повторяемый миф и пошлая глупость. Если страна работает с Фондом, то для нормальных инвесторов — это как «колокольчик прокаженного» – сигнал, что страна инфицирована кризисом и от нее нужно держаться в стороне. В прошлом году, на фоне кризиса и пандемии, показатель притока инвестиций по странам мира в среднем снизился на 20%, а в Украине он рухнул в 20 раз, до абсолютно мизерного уровня в 200 млн долларов. Как показывает статистика, пики поступления прямых иностранных инвестиций в украинскую экономику приходятся именно на те периоды, когда Украина не сотрудничала с МВФ», — отмечает эксперт.[1]

С эти нельзя не согласится, если учесть, что в обмен на «помощь» МВФ навязывает Украине антисоциальную политику, требует введения рынка газа в ситуации монополизации отрасли, стремится заставить проводить чрезмерно жесткую бюджетную и денежно кредитную политику, вмешивается в институциональную политику, вплоть до кадровых назначений чиновников.

В конечном итоге именно навязанная МВФ экономическая и социальная политика в значительной мере привела к деиндустриализации Украины, превращению ее в аграрно — сырьевой придаток даже не только развитых, но и развивающихся стран.

Что же Украина получает взамен на эту «помощь»? Ответ на этот вопрос дают данные  внутреннего отчета НБУ. В нем указано,      что с 2014 по 2020 год размер уплаченных Украиной процентов и комиссий в МВФ составил $1,7 млрд.    При этом фонд трактует целесообразность введения этой неустойки таким образом: МВФ зарезервировал под кредитование страны сумму, которую она запросила. А то, что та не выполнила условия и не выбрала запрошенные средства — уже ее проблема. Потому должна платить комиссии.

С 2014 по 2020 год Украине было утверждено кредитных линий в разных форматах на общую сумму $43,5 млрд грн. А фактически государство использовало лишь $16,3 млрд. В отчете Нацбанка говорится, что с 2014 по 2020 год Украина фактически получила от МВФ $16,3 млрд, а сама выплатила ему $12,1 млрд. Расклад:

  • по старым кредитам (тело кредита) государство выплатило $10,4 млрд;
  • по процентам/комиссиям — $1,7 млрд;
  • себе оставили — $4,2 млрд.

Таким образом, фактический результат выполнения всех условий МВФ составляет всего 4,2 млрд за 6 лет. А процентов и комиссий по кредитам страна выплатила целых $1,7 млрд грн.[2]

Для сравнения: украинские трудовые мигранту перевели в Украину свыше $12 млрд. Именно эти переводы поддерживают экономику Украины «на плаву», а вовсе не «помощь» от МВФ. Не слишком ли дорого она обходится стране?

 

[1] А.Кущ. Танцы с кредиторами. Как МВФ превращает Украину в «тарифное гетто» [Электронный ресурс] – Доступный с: https://vesti.ua/business/economics/tantsy-s-kreditorami-kak-mvf-prevrashhaet-ukrainu-v-tarifnoe-getto

[2] Украина платит МВФ неустойку за неполученные кредиты [Электронный ресурс] – Доступный с: https://ukrrudprom.com/news/Ukraina_platit_MVF_neustoiku_za_ne_poluchennie_krediti.html

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
acf-field
Filter by Categories
Акцент
Александр Кошик
Алексей Толпыго
Андрей Видишенко
Антон Финько
В мире
В Украине
Наши книги
Наши эксперты
Публикации и интервью МП
События, комментарии
Социологические исследования
Экономика и финансы Социальные проблемы
Эксперты

Наши эксперты