Итак, последняя миссия МВФ закончилась неудачей, Украина в ближайшие месяцы не получит давно ожидаемого транша. В правительстве по этому поводу – панические настроения, ставшие уже традиционными заявления о том, что без «сотрудничества» с Фондом украинская экономика не выживет и т.п.
Но так ли уж необходимо Украине получение очередных денежных вливаний от МВФ? Можно полностью поддержать мнение известного экономического эксперта А.Куща, что в сложившейся ситуации очередной транш МВФ будет просто обузой для украинской экономики.
В комментарии для Vesti.ua экономический эксперт отметил, что приостановка сотрудничества с МВФ может частично заблокировать получение Украиной нескольких миллиардов долларов по кредитным программам от ЕБРР и Мирового банка, которые традиционно действуют в «связке» с фондом.
При этом А.Кущ отмечает: «То, что сотрудничество с МВФ является позитивным сигналом для инвесторов – это часто повторяемый миф и пошлая глупость. Если страна работает с Фондом, то для нормальных инвесторов — это как «колокольчик прокаженного» – сигнал, что страна инфицирована кризисом и от нее нужно держаться в стороне. В прошлом году, на фоне кризиса и пандемии, показатель притока инвестиций по странам мира в среднем снизился на 20%, а в Украине он рухнул в 20 раз, до абсолютно мизерного уровня в 200 млн долларов. Как показывает статистика, пики поступления прямых иностранных инвестиций в украинскую экономику приходятся именно на те периоды, когда Украина не сотрудничала с МВФ», — отмечает эксперт.[1]
С эти нельзя не согласится, если учесть, что в обмен на «помощь» МВФ навязывает Украине антисоциальную политику, требует введения рынка газа в ситуации монополизации отрасли, стремится заставить проводить чрезмерно жесткую бюджетную и денежно кредитную политику, вмешивается в институциональную политику, вплоть до кадровых назначений чиновников.
В конечном итоге именно навязанная МВФ экономическая и социальная политика в значительной мере привела к деиндустриализации Украины, превращению ее в аграрно — сырьевой придаток даже не только развитых, но и развивающихся стран.
Что же Украина получает взамен на эту «помощь»? Ответ на этот вопрос дают данные внутреннего отчета НБУ. В нем указано, что с 2014 по 2020 год размер уплаченных Украиной процентов и комиссий в МВФ составил $1,7 млрд. При этом фонд трактует целесообразность введения этой неустойки таким образом: МВФ зарезервировал под кредитование страны сумму, которую она запросила. А то, что та не выполнила условия и не выбрала запрошенные средства — уже ее проблема. Потому должна платить комиссии.
С 2014 по 2020 год Украине было утверждено кредитных линий в разных форматах на общую сумму $43,5 млрд грн. А фактически государство использовало лишь $16,3 млрд. В отчете Нацбанка говорится, что с 2014 по 2020 год Украина фактически получила от МВФ $16,3 млрд, а сама выплатила ему $12,1 млрд. Расклад:
Таким образом, фактический результат выполнения всех условий МВФ составляет всего 4,2 млрд за 6 лет. А процентов и комиссий по кредитам страна выплатила целых $1,7 млрд грн.[2]
Для сравнения: украинские трудовые мигранту перевели в Украину свыше $12 млрд. Именно эти переводы поддерживают экономику Украины «на плаву», а вовсе не «помощь» от МВФ. Не слишком ли дорого она обходится стране?
[1] А.Кущ. Танцы с кредиторами. Как МВФ превращает Украину в «тарифное гетто» [Электронный ресурс] – Доступный с: https://vesti.ua/business/economics/tantsy-s-kreditorami-kak-mvf-prevrashhaet-ukrainu-v-tarifnoe-getto
[2] Украина платит МВФ неустойку за неполученные кредиты [Электронный ресурс] – Доступный с: https://ukrrudprom.com/news/Ukraina_platit_MVF_neustoiku_za_ne_poluchennie_krediti.html
Правительство в течение всего 2020 года прогнозировало восстановительный рост экономики. В госбюджет — 2021 был заложен рост реального ВВП на 4,6%. Правда, в Минэкономики ожидают, что в январе-марте спад ВВП может составить 3%. В министерстве оценивают падение реального ВВП в 2020 году на 4,8 – 5%.Ожидается, что экономика начнет восстанавливаться во второй половине 2021 года.
НБУ ожидал спада в 2020 году на 6%, однако допускал некоторое улучшение своего прогноза до 5%. По его оценкам, в 2021 году ВВП страны может вырасти на 4%.
Неясно, на чем именно базируются оптимистические оценки КМУ о начале воостановительного роста уже в 2021 году, причем на достаточно высоком уровне — по результатам года на 4,6%. Но любой экономический рост, в том числе восстановительный должен быть связан с ростом инвестиций. Пока же в этом отношении в 2020 году был зафиксирован полный провал.
Капитальные инвестиции в Украине в третьем квартале 2020 года по сравнению с аналогичным периодом 2019 года сократились на 36,2%. Об этом свидетельствуют данные Госслужбы статистики. В целом по итогам января-сентября 2020 года снижение капитальных инвестиций ускорилось до 35,4% с 34,9% по итогам первого полугодия. Это просто инвестиционная катастрофа.
С прямыми иностранными инвестициями ситуацию благополучной также не назовешь. Чистый приток ПИИ в январе-октябре 2020 года оценен в 221 млн долл, тогда как за соответствующий период 2019 года приток составил 4,5 млрд долл, падение — в 20 раз. Об этом УНН сообщает со ссылкой на предварительные данные НБУ. (https://www.unn.com.ua/ru/news/1905652-pripliv-investitsiy-za-10-misyatsiv-vpav-u-20-raziv). Официальных данных по итогам 2020 года пока нет.
В правительстве говорят о замедлении падения роста в экономике в конце 2020 года. Тем не менее, существенное падение по результатам года было зафиксировано в промышленности, в сельском хозяйстве, на транспорте, в строительстве и в ряде других ключевых отраслей. Несколько вырос розничный товарооборот, но это отнюдь не говорит об улучшении экономической ситуации. Просто украинские «заробитчане» сократили объем переводов в Украину в значительно меньшей мере, чем это прогнозировалось.
Важным свидетельством общего состояния экономики страны является ситуация во внешней торговле. По данным Гостаможслужбы, в 2020 году товарооборот Украины составил 103,55 млрд долл, что на 6,36% меньше, чем за 2019 год.
С учетом всего вышесказанного, можно сделать вывод, что достаточно пессимистические прогнозы западных аналитиков выглядят намного более реалистичными, чем прогнозы украинских институций.
Во Всемирном банке ожидают падения ВВП Украины в 2020 году на уровне 5,5% и восстановление на 1,5% в 2021-м и 3,1% в 2022 годах на фоне замедления темпов внедрения структурных реформ. Международный валютный фонд улучшил свой прогноз динамики украинского ВВП в т.г. с 1,1% до 3%.
По оценкам ЕБРР, по итогам 2021 года реальный ВВП будет все еще на 1,6% меньше докарантинного уровня. А вернуться к соответствующему показателю в расчете на душу населения удастся лишь в четвертом квартале 2022 года.
В целом же, ожидать каких-то принципиальных позитивных прорывов в восстановлении экономики Украины в 2021 году пока нет никаких серьезных оснований.
Несумлінні зливання/поглинання (чорне рейдерство) мають єдину основу у різних секторах (галузях) економіки – відсутність належного захисту права власності. Проте є й галузеві відмінності. Останнім часом широкого поширення набула така відносно нова його форма як аграрне рейдерство.
Проблему з захопленням підприємств чи врожаю ще у 2017 році почали вивчати юристи Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР). При публічному обговоренні проблеми стало відомо, що, згідно з даними МВС, в Україні діють близько 50 злочинних угрупувань, які шляхом незаконних дій привласнюють чуже майно.
Наведені представником МВС дані оцінили як значно занижені. «Це зведення МВС, але це надто занижені дані, тому що випадки рейдерства реєструють то як хуліганство, то як інші злочини. Згідно з даними ВАР, тільки у 2017 році кількість випадків рейдерства зросла у 2,5 рази в порівнянні з 2016 роком – до1000 з 360» — уточнили у прес-службі ВАР.
Проте є підстави вважати, що й цифра ВАР є значно заниженою. Сьогодні більш ніж 70% аграріїв відчувають ризик рейдерського захоплення.[1]
В Офісі протидії рейдерству проаналізували проблематику аграрного рейдерства, умовно виділивши 3 класичні схеми атаки. У коментарі AgroPolit.com керівник Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Віктор Дубовик назвав схеми аграрних атак та окреслив механізми захисту.[2]
Схема 1. Зміна власника земельних ділянок шляхом внесення змін до реєстру.
Державний реєстратор за відсутності визначених законодавством документів або на підставі підроблених документів вносить зміни до відомостей ДРП щодо власника земельної ділянки.
Схема 2. Рейдерське захоплення врожаю.
На підставі підроблених документів про перехід права власності на корпоративні права фермерського господарства до Державного реєстру прав вноситься запис про зміну власника підприємства, а вже наступного дня «нові власники» починають збирати врожай на земельній ділянці.
Схема 3. Незаконне припинення договорів оренди, емфітевзису і суперфіцію та реєстрація іншого речового права за третьою особою (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)).
Аграрій обробляє земельні ділянки на підставі договорів оренди, а згодом, шляхом вчинення незаконних реєстраційних дій, такі договори оренди припиняються та право оренди земельних ділянок реєструється за третьою особою.
В.Дубовик виділяє такі основні заходи по попередженню та подоланню незаконних рейдерських захоплень. Для підприємств, які працюють в аграрній сфері і мають великий земельний банк, необхідно встановити статутні обмеження для представницьких функцій керівника і внести відповідні відомості до ЄДР. Наприклад, передбачити обмеження для директора на розірвання договорів оренди земельних ділянок. Прописати в статуті умову про необхідність нотаріального посвідчення договорів оренди земельних ділянок. Нотаріальне посвідчення — це додаткова гарантія безпеки правочину.
Власникам землі радять скористатися послугами новітніх моніторингових сервісів, які дозволяють отримати миттєві повідомлення про зміну статусу об’єкта нерухомого майна у ДРП.
Якщо спроба несумлінного рейдерського захоплення відбулася, В.Дубовик рекомендує без зволікань звернутися зі скаргою до Офісу протидії рейдерству Мін’юсту або ж до суду. Адміністративний порядок оскарження реєстраційних дій, власне звернення зі скаргою до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін’юсту, є ефективним і оперативним інструментом, який дозволяє швидко відреагувати на порушення у сфері державної реєстрації.
При всій важливості та своєчасності питань, які розглянуті Офісом протидії рейдерству, слід зазначити, що вони не зачіпають глибинних причин виникнення тієї ситуації, яка склалася з продовженням поширення несумлінного рейдерства.
Ситуація з агрорейдерством ще раз підтверджує, що не вирішені проблеми зі статистичною інформацією про рейдерські захоплення. Те, що реєстраційні рейдерськи захоплення і досі грають ключову роль в загальній системі рейдерських захоплень, свідчить про необхідність кардинального доопрацювання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власності», прийняття якого не дало значного результату і не зупинило процесу поширення чорного рейдерства в Україні.
[1] А.Салалайко. Понад 70% аграріїв відчувають ризики [Електронний ресурс] – Доступний з: https://agropolit.com/news/18914-ponad-70-agrariyiv-vidchuvayut-riziki-reyderskogo-zahoplennya
[2] В.Дубовик. Як уберегти власну ділянку чи свій агарний бізнес від реєстраційного рейдерства [Електронний ресурс] – Доступний з: https://agropolit.com/blog/449-yak-uberegti-vlasnu-zemelnu-dilyanku-chi-sviy-agrarniy-biznes-vid-reyestratsiynogo-reyderstva
В правительстве продолжают уверенно заявлять о том, что в 2021 году экономика Украины возобновит экономический рост. Но есть ли объективные предпосылки для этого? Трезвый анализ показывает, что пока ничего не говорит о возможности реализации подобных прогнозов. В развитии экономики преобладают негативные тенденции, в значительной мере свидетельствующие об углублении экономического кризиса в стране.
Реальный ВВП в 3-м квартале т.г. к 3-му кварталу прошлого года сократился на 3,5%. Можно, конечно, говорить о замедлении спада, но ведь спад продолжается, и достаточно интенсивный. При этом падение фиксируется в основных отраслях экономики.
Производство промышленной продукции упало за 10 месяцев т.г. на 6,8% (здесь и далее – к соответствующему периоду 2019 года), сельхозпроизводство за 11 месяцев сократилось на 12,4%, грузооборот за 10 месяцев уменьшился на 15,9%, экспорт товаров – на 4,8%, импорт – на 14,3%.
Розничный товарооборот за 10 месяцев вырос на 7,6%. Но этот рост обусловлен, прежде всего, тем, что не произошло обвального падения переводов от украинских трудовых мигрантов, большинство из которых решило не возвращаться в страну даже в условиях коронавируса. Да и как может бать иначе, если, к примеру, в Польше легально работающие трудовые мигранты из Украины будут бесплатно вакцинированы от коронавируса, о чем уже объявлено на официальном уровне. В Украине же в этом вопросе – полная неопределенность, а озвученный премьером Д.Шмыгалем т.н. план борьбы с коронавирусом не содержит никакой конкретики. Непонятно, откуда будет получена вакцина, какая, когда, по какой цене, кто будет вакцинирован бесплатно, за счет каких средств и т.д.
Кроме того, украинцы вынуждены были распродавать «заначки» в СКВ, лишь в последние месяцы эта тенденция изменилась после заявлений о введении жесткого карантина, локдауна, после чего покупка валюты стала преобладать над ее продажей. Это способствовало временной стабилизации гривны.
Понятно, что возобновлению экономического роста должно предшествовать оживление инвестиционной активности. А с этим вопросом в Украине – полный провал. Сокращаются как внутренние инвестиции, так и приток прямых иностранных инвестиций (ПИИ).
Согласно данным Госстата, в целом по итогам девяти месяцев этого года снижение капитальных инвестиций в экономику Украины ускорилось до 35,4% по сравнению с 34,9% по итогам полугодия. С ПИИ же фиксируется настоящий обвал. Чистый приток прямых иностранных инвестиций в январе-октябре этого года оценен в 221 млн долл, тогда как за соответствующий период прошлого года чистый приток составил 4,5 млрд долл, то есть падение ПИИ — в 20 раз.
Неужели в правительстве не видят связи между ростом инвестиций и возобновлением экономического роста? За счет чего же там намерены обеспечить этот рост? За счет призывов к иностранным инвесторам приходить и инвестировать в украинскую экономику (к этим призывам теперь хотят подключить и послов Украины)? Ну что ж, подобного рода «деятельности» было и раньше с избытком. Но без всякого позитивного результата.
В целом, каких –либо реальных шагов, которые свидетельствовали бы о возможности правительства вывести экономику Украины из глубокого кризиса, пока не видно. Поэтому вряд ли можно надеяться на улучшение ситуации в 2021 году – никаких предпосылок для этого нет.
Поняття рейдерства, в тому числі чорного рейдерства, виникло одночасно з оформленням приватної власності. Проте в сучасному розумінні цього терміну воно було введено в господарчу практику та економічну теорію на межі ХIХ – XX cторіч. За тривалий час в світовій практиці було розроблено систему протидії різним проявам рейдерства. Найважливіші методи такої протидії:
– концентрація акціонерного капіталу або викуп частки в учасників, які не беруть участі в діяльності підприємства; постійний моніторинг змін у складі акціонерів; реструктуризація підрозділів зі зміною їх організаційно-правового статусу; контрольне скуповування акцій і додаткова емісія;
– визначення правового статусу власності, здійснення переоцінки майна. В умовах значного ризику буде корисною структуризація власності з використання дочірніх структур, створення штучної заборгованості підприємства та передача нерухомості та інших активів у позичку під кредитування;
– недопущення виникнення та прострочення кредиторської заборгованості;
– удосконалення роботи менеджменту та персоналу (недопущення конфліктних ситуацій, протиправного звільнення працівників тощо);
– підвищення культури суб’єктів господарювання (прозорі конкурентні відносини, підтримання ділової репутації тощо);
– використання в службі економічної безпеки способів і методів конкурентної розвідки;
– залучення громадськості й засобів масової інформації до боротьби з рейдерством.[1]
У світовій практиці рейдерство або отримало конкретний кримінальний статус, який регламентується кримінальним законодавством конкретної країни, або отримало легальний статус злиття та поглинання, які відбуваються у всьому світі. Важливим є досвід із злиттям та поглинанням підприємств у США.
Корпоративне законодавство належить до компетенції окремих штатів. Таким чином, кожний штат, а також і федеральний Округ Колумбія. В Америці розвинена законодавча база, що спрямована на врегулювання ринку корпоративних відносин та попередження недружнього поглинання підприємств. Зокрема, слід відзначити Закон про цінні папери (Securities Act of 1933 – 15 USC § 77a et seq.), Закон про обіг цінних паперів (Securities Exchange Act of 1934 – 15 USC § 78a et seq.), Закон Уільямса (Williams Act) – спеціальний нормативний акт, прийнятий у 1968 р., метою якого є впорядкування ринку корпоративного контролю в частині численних поглинань компаній і тендерних пропозицій, Акт про компанії з обмеженою відповідальністю (Act of Limited Liabilities Companies) штату Делавар тощо.[2]
Найбільш ефективними засобами недопущення здійснення ворожих поглинань у США є вчасна зміна президента та голови ради директорів, внесення змін до статутів підприємств під час активізації діяльності «чорних» рейдерів на ринку корпоративного контролю.
У Великобританії превалюють дружні поглинання підприємств, недружні поглинання засуджуються представниками бізнесу та суспільством. Це зумовлено тим, що для Західної Європи (у тому числі і для Великобританії) до будь-якого підприємства ставляться не тільки як до виключної власності акціонерів, а як до окремого соціального інституту, відповідальність за належне функціонування якого покладено на працівників підприємства, контрагентів, органи державної влади та суспільство в цілому.[3]
Для корпоративного ринку Японії вже протягом досить тривалого часу характерним є принцип виключної добровільності об’єднань або поглинань підприємств, оскільки для недружніх (ворожих) поглинань існують жорсткі інституційні та соціальні бар’єри. Сутність інституційних бар’єрів полягає в тому, що менеджмент компанії привертає постійних акціонерів, яким належить близько 60–80% акцій підприємства. Саме наявність в руках постійних акціонерів значної частини акцій не допускає навіть виникнення загрози ворожого поглинання.[4]
Заходи протидії недобросовісним, ворожим поглинанням у різних країнах вкрай різномаїтні . Проте всі вони мають єдину основу – захист права власності. Це повинно стати головним чинником створення ефективної системи протидії чорному рейдерству й в Україні.
[1] Тетяна Бабич.Рейдерство в Україні – загроза національній безпеці//Віче — №14, липень 2010
[2] Becht M., P. Bolton, and A. Roel. Corporate governance and control. In: Constantinides G. M., M. Harris, and R.Stulz (Eds). Handbook of the Economics of Finance. – 2003. – 346 p.
[3] Колесник Є.Г., Солодкий В.С. Рейдерство як сучасна загроза економічній безпеці підприємства [Електронний ресурс] – Доступний з: https://chmnu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/07/Kolesnik-YE.G.-Solodkij-V.S..pdf
[4] Там само