Поняття рейдерства, в тому числі чорного рейдерства, виникло одночасно з оформленням приватної власності. Проте в сучасному розумінні цього терміну воно було введено в господарчу практику та економічну теорію на межі ХIХ – XX cторіч. За тривалий час в світовій практиці було розроблено систему протидії різним проявам рейдерства. Найважливіші методи такої протидії:
– концентрація акціонерного капіталу або викуп частки в учасників, які не беруть участі в діяльності підприємства; постійний моніторинг змін у складі акціонерів; реструктуризація підрозділів зі зміною їх організаційно-правового статусу; контрольне скуповування акцій і додаткова емісія;
– визначення правового статусу власності, здійснення переоцінки майна. В умовах значного ризику буде корисною структуризація власності з використання дочірніх структур, створення штучної заборгованості підприємства та передача нерухомості та інших активів у позичку під кредитування;
– недопущення виникнення та прострочення кредиторської заборгованості;
– удосконалення роботи менеджменту та персоналу (недопущення конфліктних ситуацій, протиправного звільнення працівників тощо);
– підвищення культури суб’єктів господарювання (прозорі конкурентні відносини, підтримання ділової репутації тощо);
– використання в службі економічної безпеки способів і методів конкурентної розвідки;
– залучення громадськості й засобів масової інформації до боротьби з рейдерством.[1]
У світовій практиці рейдерство або отримало конкретний кримінальний статус, який регламентується кримінальним законодавством конкретної країни, або отримало легальний статус злиття та поглинання, які відбуваються у всьому світі. Важливим є досвід із злиттям та поглинанням підприємств у США.
Корпоративне законодавство належить до компетенції окремих штатів. Таким чином, кожний штат, а також і федеральний Округ Колумбія. В Америці розвинена законодавча база, що спрямована на врегулювання ринку корпоративних відносин та попередження недружнього поглинання підприємств. Зокрема, слід відзначити Закон про цінні папери (Securities Act of 1933 – 15 USC § 77a et seq.), Закон про обіг цінних паперів (Securities Exchange Act of 1934 – 15 USC § 78a et seq.), Закон Уільямса (Williams Act) – спеціальний нормативний акт, прийнятий у 1968 р., метою якого є впорядкування ринку корпоративного контролю в частині численних поглинань компаній і тендерних пропозицій, Акт про компанії з обмеженою відповідальністю (Act of Limited Liabilities Companies) штату Делавар тощо.[2]
Найбільш ефективними засобами недопущення здійснення ворожих поглинань у США є вчасна зміна президента та голови ради директорів, внесення змін до статутів підприємств під час активізації діяльності «чорних» рейдерів на ринку корпоративного контролю.
У Великобританії превалюють дружні поглинання підприємств, недружні поглинання засуджуються представниками бізнесу та суспільством. Це зумовлено тим, що для Західної Європи (у тому числі і для Великобританії) до будь-якого підприємства ставляться не тільки як до виключної власності акціонерів, а як до окремого соціального інституту, відповідальність за належне функціонування якого покладено на працівників підприємства, контрагентів, органи державної влади та суспільство в цілому.[3]
Для корпоративного ринку Японії вже протягом досить тривалого часу характерним є принцип виключної добровільності об’єднань або поглинань підприємств, оскільки для недружніх (ворожих) поглинань існують жорсткі інституційні та соціальні бар’єри. Сутність інституційних бар’єрів полягає в тому, що менеджмент компанії привертає постійних акціонерів, яким належить близько 60–80% акцій підприємства. Саме наявність в руках постійних акціонерів значної частини акцій не допускає навіть виникнення загрози ворожого поглинання.[4]
Заходи протидії недобросовісним, ворожим поглинанням у різних країнах вкрай різномаїтні . Проте всі вони мають єдину основу – захист права власності. Це повинно стати головним чинником створення ефективної системи протидії чорному рейдерству й в Україні.
[1] Тетяна Бабич.Рейдерство в Україні – загроза національній безпеці//Віче — №14, липень 2010
[2] Becht M., P. Bolton, and A. Roel. Corporate governance and control. In: Constantinides G. M., M. Harris, and R.Stulz (Eds). Handbook of the Economics of Finance. – 2003. – 346 p.
[3] Колесник Є.Г., Солодкий В.С. Рейдерство як сучасна загроза економічній безпеці підприємства [Електронний ресурс] – Доступний з: https://chmnu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/07/Kolesnik-YE.G.-Solodkij-V.S..pdf
[4] Там само