Перейти на главную страницу





главная страница | наши сотрудники | фотобанк | контакт
 



  Цели и задачи Центра  
  Текущий комментарий  
  Тема  
  Автор дня  
  Социология и политика  

  Аналитика  
  Социологические исследования  
  Публикации и интервью  
  Новости  


Рівноправність жінок і чоловіків в Україні: чи потрібно вводити 20% представницьку квоту для жінок у Верховній Раді

[22.03.04]

22 березня на Першому Національному каналі українського телебачення о 19.35 виходить програма "Наголос з Михайлом Погребинським"

Тема - Рівноправність жінок і чоловіків в Україні: чи потрібно вводити 20% представницьку квоту для жінок у Верховній Раді.

У передачі беруть участь:

Світлана Оксамитна - завідувачка кафедрою соціології Києво-Могилянської академії

Микола Рудьковський - народний депутат України, фракція СПУ

Олесь Бузина - письменник

Короткі тези учасників програми:

Позиція Миколи Рудьковського:

Народний депутат разом із фракцією соціалістів став ініціатором цієї законодавчої норми (20% квота представництва жінок у Верховній Раді). Вона буде голосуватися 23 березня 2004 року у виді доповнення до запропонованого Рудьковським Закону про вибори народних депутатів України.

20% - це компромісна цифра. Спочатку він пропонував квоту в 50%. Однак усі керівники фракцій, крім Юлії Тимошенко ("квотування - це приниження жінки"), погодилися на квоту в 20%.

Ця ініціатива відповідає європейській практиці, а тому, з огляду на намір України стати членом ЄС, вона повинна бути введена і у нас. Чим більше жінок у парламенті (як показує досвід Швеції), тим більше в Раді буде приділятися уваги соціальним питанням і менше буде ризику для країни втягнутися у військову авантюру, подібну іракській.

Позиція Світлани Оксамитної:

Її позиція аналогічна позиції депутата Рудьковського. Усі соціологічні опитування серед представниць слабкої статі показують, що вони у своїй більшості вважають себе дискримінованими в порівнянні з чоловіками в соціальному плані. Українське суспільство - це суспільство патріархальне. Незважаючи на те, що відсоток жінок із вищою освітою в Україні більше, ніж чоловіків - їм усе ще важко зробити кар'єру і потрапити на керівні посади.

Квота для жінок у парламенті повинна бути збільшена з 20% до 30%. Це та критична кількість, що дозволить жінкам впливати на рішення, які приймає Верховна Рада. Жіночі квоти в тій чи іншій мірі є у 70 країнах світу.

Позиція Олеся Бузини:

Рівноправність між чоловіками й жінками потрібна, але не потрібно спеціально вводити 20% квоту. Просто усім повинні бути надані рівні можливості. У його окрузі перемогла жінка. Вона виграла вибори у своїх суперників-чоловіків. Виграла завдяки своїм якостям, а не пільгам. Введення такої норми приведе до появи родичів (тещ, дружин, коханок) партійних вождів у виборчих списках партій.

Українське суспільство - це суспільство матріархальне. Навіть якщо чоловік заробляє більше жінки, він все одно велику частину цих грошей витрачає на неї.

Якщо жінкам потрібно надати квоту, то чому б її не надати, наприклад, алкоголікам, гомосексуалістам і політично обдарованим дітям.

Європа в етнічному плані вже перебуває в стадії деградації. Одна із ознак - поява величезного числа жінок у найважливіших органах життєдіяльності країн Заходу. У такому випадку залишилося зовсім трішки зачекати, і варвари зметуть Європу з обличчя землі як змели Римську імперію. А їх, варварів, там, у Європі, вже й зараз предосить.

Щодо "жіночої квоти"

(інформація для телеглядачів, з якою корисно ознайомитися перед переглядом програми)

Олексій Попов - аналітик програми "Наголос з Михайлом Погребинським"

Хоча демократія відома з часів Давньої Греції, жінки одержали право брати участь у виборах і бути в них кандидатами тільки в Новий Час. Це явище бере початок лише з кінця XIX сторіччя. Після першої світової війни хвиля надання жінкам виборчого права охопила Європу, США і Канаду - після широкого залучення жінок у виробництво, де вони повноцінно заміняли мобілізованих чоловіків, обмеження виборчого права виглядало абсурдно. Проте, у Франції й Італії і деяких інших державах це право жінки одержали лише відразу після другої світової війни, а у Швейцарії - лише у 1971-му.

Зараз виборче право жінкам (активне й пасивне) надано в усіх країнах світу, де існують вибори. З однієї точки зору, цим актом рівність жінок у політиці затверджена - усі мають рівні стартові можливості, і виборці самі можуть вибрати найбільш гідних депутатів, а якщо жінок у парламентах обмаль, виходить, у цей момент вони не висунули великого числа привабливих для електорату політиків. З іншого погляду - його представляють феміністки - реальної політичної рівності не буде, доки жінок не буде при владі стільки ж, скільки й чоловіків.

Остання точка зору панує у скандинавських країнах, де поширена практика надавати жінкам рівні чи майже рівні з чоловіками квоти у прохідних частинах партійних списків. Внаслідок цього жінки мають там 35-45% місць у парламенті. Запровадити таку практику в Україні - тільки з квотами на рівні 20% - пропонує депутат Микола Рудьковський.

Дійсно, у статистиці представництва жінок у національних парламентах, яку ретельно веде Міжпарламентський союз, Україна зараз знаходиться в кінці таблиці, поступаючись переважній більшості європейських країн і стоїть між Екваторіальною Гвінеєю й державою Антигуа і Барбуда. Але рівень представництва жінок у парламенті все ж не перебуває у прямій пропорції з демократичністю країни. Так, більшість країн ЄС - у рейтингу міжпарламентського союзу нижче Мозамбіку та Сейшелів. Але чи можна сказати, що якщо в цих африканських державах жінок у парламенті 30%, а у Великій Британії й Франції - 15%, то й рівень демократії у британців із французами удвічі нижчий?

До речі, хвиля гендерної рівності торкнулась тільки органів політичної влади в Європі, та не торкнулась реальних важелів економічної влади - у керівництві великих концернів, навіть у скандинавських країнах, та серед міліардерів жінок набагато менше ніж у парламентах. Але, здається, нікому й у голову не прийде заради гендерної рівності влаштувати переділ власності чи державними декретами закріпити великі квоти жінок у керівництві великих компаній - адже це буде зазіхання на свята святих Західного світу - вільний ринок і недоторканність власності.

Звичайно, нехай буде більше жінок в українській політиці, однак рольовою моделлю для співвітчизниць вони стануть лише в тому випадку, якщо займуть почесне місце в ній самі, подібно хоч як Тетчер, як Вітренко, як Тимошенко, як Богатирьова, а не як "кнопкодави" уповноважені партз'їздами.


Программа "Наголос"

Программа выходит на УТ-1.
Ведущий - Михаил Погребинский, директор Киевского Центра политических исследований и конфликтологии.







"Наголос" 15.10.2004: Про останні соціологічні дані - [15.10.2004]



"Наголос" 08.10.04: "Передвиборні стратегії команд основних кандидатів на виборах президента України - В.Ющенка, В.Януковича, П.Симоненка, О.Мороза" - [08.10.2004]



Наголос 23.08.04: Чи є зовнішньополітичний вплив на вибори Президента України - [23.08.2004]



Наголос 16.08.04: Програми кандидатів у Президенти - [16.08.2004]



Місце кандидатів в Президенти України, рейтинги яких складають не більше 1%, у передвиборчих перегонах і мотиви їх висування - [26.07.2004]



Сучасний український футбол - [05.07.2004]



Що таке центрально-європейська ідентичність і чи належить Україна цивілізаційно до Центральної Європи - [08.06.2004]



Трипільська культура в історичній спадщині України - [24.05.2004]



Сучасна українська література - [09.04.2004]



Традиційні цінності і виклики сучасності - [29.03.2004]



Рівноправність жінок і чоловіків в Україні: чи потрібно вводити 20% представницьку квоту для жінок у Верховній Раді - [22.03.2004]



Що таке суспільна мораль і чи потрібно її захищати - [15.03.2004]



Виклад дискусії навколо програми "Наголос" (Перший національний), яка відбулася у "Телекритиці" 19 січня - [19.01.2004]



Проблемы взаимоотношений Украины и ЕС - [18.11.2003]



Демографические проблемы Украины в программе Михаила Погребинского "Наголос". - [10.11.2003]



Мир после войны в Ираке - [06.06.2003]



Возможно ли нахождение компромисса по вопросу проведения политической реформы между различными политическими силами - 2 часть - [28.05.2003]



Возможно ли нахождение компромисса по вопросу проведения политической реформы между различными политическими силами - [20.05.2003]



Реформа местного самоуправления - [13.05.2003]



Должна ли политическая реформа быть осуществлена путем внесения изменений в Конституцию, или для этого достаточно принятия ряда законов? - [06.05.2003]















Copyright © 2002-2012 Киевский центр политических исследований и конфликтологии
Copyright © 2002-2012 Центр эффективной политики

При использовании материалов сайта ссылка на источник обязательна.






bigmir)net TOP 100