Киевский центр политических исследований и конфликтологии

О. Кошик

Незважаючи на те, що розвиток індустріальних парків  неодноразово визначався як один із основних напрямків розвитку промисловості  в Україні, фактично на даний момент він заблокований.

Створення перших промислових паркі почалося в Україна лише на початку 2014 року. Тоді ж був розроблений національний проект «Індустріальні парки України», який передбачав створення в різних регіонах 10 пілотних парків.

Те, що навіть по тим паркам, які розглядаються як реально працюючи, відсутня достатня інформація, яка б дозволила оцінити ефективність їх економічної діяльності, свідчить, що говорити навіть про зародковий стан розвитку промислових парків в Україні ще зарано.

Те, що створення індустріальних парків в Україні гальмується, має досить просте пояснення. А саме – у порівнянні з зарубіжними країнами не забезпечується по-справжньому пільговий режим їх функціонування. Безперечно, обмежені пільги надаються. Зокрема, звільнення від сплати податку на нерухомість в межах індустріального парку (втім, оскільки ставки цього податку незначні, то й фінансовий зиск від його відміни також вкрай незначний, він не може суттєво вплинути на фінансові результати діяльності парків).

Також існують митні пільги, від мит звільняється імпорт продукції, зокрема, високотехнологічної та наукоємної, яка не виробляється в Україні. Проте слід врахувати, що такі пільги діяли і при функціонуванні вільних економічних зон, причому вони були введені на тривалий час. Але їх досить швидко скасували, посилаючись на те, що під видом високотехнологічної продукції на пільгових умовах ввозяться продукти харчування, споживчі товари тощо. Зрозуміло, що цей негативний досвід не стимулює до створення індустріальних парків, оскільки у інвесторів немає впевненості, що пільги, як податкові, так і інші справді вводяться на тривалий час.

До того ж,  механізм отримання митних пільг занадто складний, тому інвестори відмовляються від його використання.

Також індустріальні парки звільняються від участі в інфраструктурних проектах, в тому числі, соціального спрямування, в населених пунктах. І це практично все.

В той же час за кордоном використовується цілий арсенал податкових та інших пільг для стимулювання створення і розвитку промислових парків.     Податковими інвестиційними стимулами, що застосовуються іншими країнами для розвитку індустріальних парків, є:

  • пільгові ставки з податку на прибуток (Нідерланди, Чехія, Туреччина, Китай);
  • звільнення від ввізного мита на обладнання та устаткування (Туреччина, Нідерланди, Азербайджан, Республіка Білорусь, Узбекистан);
  • звільнення від сплати податку на нерухомість (Польща, Нідерланди, Туреччина, Тайвань, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, Республіка Білорусь);
  • звільнення від податку на землю (Туреччина, Тайвань, Китай);
  • звільнення від податку на оренду землі або нерухомого майна (Литва, Туреччина);
  • звільнення від сплати місцевих податків і зборів (Угорщина);
  • застосування пільгових суттєво знижених тарифів на комунальні послуги (Туреччина, Угорщина);
  • державні гарантії від несприятливої зміни законодавства про податки і збори  (діють у багатьох країнах та передбачають збереження умов діяльності в разі прийняття законів, які погіршують умови в частині митного, податкового та інших режимів).[1]

Стимулом для створення та функціонування парків є також податкові канікули, передусім зі сплати податку на прибуток, землю та нерухоме майно. Їх зміст яки полягає в тимчасовому звільненні підприємства, яке знаходиться на території парку,  від сплати цих податків за умови спрямування коштів на інвестиційні цілі або збільшення виробництва й експорту продукції.

Серед них ключову роль відіграє пільгове оподаткування прибутку, яке може сягати досить значних розмірів. Причому воно діє протягом значних термінів.

В Словаччині пільгова ставка податку на прибуток диференційована та дорівнює від 5% до 50%. При цьому застосовується й цілий комплекс інших пільг: часткове повернення інвестиційних витрат (40 – 60% , але не більше 5 млн євро за проект); 100% відшкодування за придбання земельної ділянки або зміну його цільового призначення; компенсація в сумі 4 – 10 тис. євро за кожне створене робоче місце; звільнення від податку на землю і нерухомість у деяких регіонах; 125% амортизації витрат на придбання нових технологій та науково – дослідницькі розробки. Саме це дозволило створити 54 індустріальних парки в межах 5 спеціальних зон. Загальний обсяг інвестицій – більше $11 млрд., створено більше 95 тис. нових робочих місць[2].

В Македонії резиденти індустріальних парків на 10 років звільняються не тільки від сплати податку на прибуток, але від прибуткового податку. Торгівля товарами та послугами, як і імпорт товарів в ІП звільнені від ПДВ.

В Польщі інвесторам компенсують значну частину інвестицій через пільгову ставку на прибуток  від 30% до 70% в залежності від розміру підприємства, місця знаходження, та виду діяльності. Іноді використовуються й звільнення від податку на нерухомість та землю.

Важливим фактором підтримки індустріальних парків є звільнення від сплати комунальних платежів. Це особливо важливо для України, де їх багатократне зростання серйозно обмежило можливості здійснення інвестеційно – інноваційних проектів, модернізації виробництва, науково – дослідних розробок.

Значною мірою те, що в Україні не вдалося використати потенціал структурної модернізації економіки за рахунок застування таких форм виробництва, як малий та середній бізнес, вільні економічні зони, технопарки, технополіси і зараз накопичується вкрай негативний досвід впровадження індустріальних парків пояснюється хибною уявою про надмірність пільг, в тому числі податкових, як однієї з причин лобізму та корупції. Насправді ніяких серйозних доказів того, що Україна є європейським чи навіть світовим лідером по пільгам, немає. Більш того, проведені декілька років тому дослідження під керівництвом професора А.І.Даниленка показали, що це не має ніякого відношення до реальності.

Самі по собі пільги, податкові та неподаткові, не можуть стати причиною корупції. Це складне соціально-економічне та політичне явище. Україні постійно пропонують максимально обмежити пільги, і ті, хто дає такі рекомендації, самі застосовують систему багатьох пільг. Типовий приклад – нав’язування рішення про відміну пільг агарному сектору країни, в той час, як у ЄС вони на порядок більші. Тиск у цьому відношенні спричиняли і США з використанням важелів МВФ. Зрозуміло, що за всім цим стоїть бажання підірвати позиції України як потенційного конкурента.

Фактично необхідність використання пільг визнається в Законі України «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку мережіі індустріальних парків в Україні. Він був прийнятий ще 24.11.2015 року.

В Україні вже є колосальні можливості для розвитку розгалуженої мережі індустріальних парків, яких позбавлена більшість зарубіжних країн.. Однією із основних умов для їх розвитку є створення інфраструктури для нормального функціонування.  Причому, якщо за кордоном цю функцію значною мірою виконує держава, що потребує значних бюджетних витрат, то в Україні є можливість максимально мінімізувати ці витрати, так, щоб вони не обтяжували державний та місцеві бюджети. Це пов’язане з існуванням багатьох тисяч збанкрутілих підприємств, які припинили діяльність, але мають всю необхідну інфраструктуру (під’їзні шляхи, умови для енерго – та водопостачання тощо), на якій можна відновити виробництво на новій технологічній основі.

До проблеми масового створення індустріальних парків доведеться повернутися. Це дозволить вирішувати питання реіндустріалізації країни, яка переживає тривалий процес деіндустріалізації, який особливо поглибився з початку 2014 року.

[1] http://www.visnuk.com.ua/ru/pubs/id/9929П

[2] И.Костин. Больше парковых зон! – [Електорнний ресурс] – Доступний з: www.2000.ua/v-nomere/derzhava/realii/bolshe-parkovyh-zon.htm

 

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
acf-field
Filter by Categories
Акцент
Александр Кошик
Алексей Попов
Алексей Толпыго
Андрей Видишенко
Антон Финько
В мире
В Украине
Наши книги
Наши эксперты
Публикации и интервью МП
События, комментарии
Социологические исследования
Экономика и финансы Социальные проблемы
Эксперты

Наши эксперты