Киевский центр политических исследований и конфликтологии

О. Кошик

Рейдерство, пов’язане з діяльністю корпорацій, визначається як корпоративне рейдерство.

Корпорація (лат. corpus – тіло, пізньолат. – corporatio і compania – об’єднання, товариство, співтовариство). Під терміном «корпорація», який здебільшого вживаний у англосаксонських країнах Японії, та терміном «компанія», що переважає в західноєвропейських країнах, розуміють акціонерне товариство[1]. У законах про корпорації визначені види корпорацій, що можуть утворюватися і функціонувати на території країни. За англо-саксонським правом корпорації можуть бути приватними закритими (private) і публічними відкритими (public). У США різниця між ними визначається часткою акцій, що перебуває в руках одного власника або великих власників.

У Великій Британії приватні компанії не мають права здійснювати публічну підписку на свої акції. У їх назві обов’язково має бути абревіатура Ltd. Публічні компанії вільно розміщують свої акції, у назві компанії має бути обов’язкова абревіатура PLC (Public Limited Company).У Німеччині відомі такі форми юридичних осіб, як : товариство з обмеженою відповідальністю (Gm BH); акціонерне товариство (AG); товариство з обмеженою відповідальністю і командитне товариство (Gm BH und C°).

Переважає перша форма юридичної особи (товариство з обмеженою відповідальністю). Відповідальність учасників обмежується розміром внесеного паю. Для акціонерного товариства законом визначено мінімальний розмір капіталу. У Німеччині мінімальний розмір статутного капіталу за номіналом для акціонерних товариств повинен становити 50 000 євро[2].

За тривалий час у світовій практиці було розроблено систему протидії різним проявам корпоративного рейдерства. Найважливіші методи такої протидії:

– концентрація акціонерного капіталу або викуп частки учасників, які не беруть участі в діяльності підприємства; постійний моніторинг змін у складі акціонерів; реструктуризація підрозділів зі зміною їх організаційно-правового статусу; контрольне скуповування акцій і додаткова емісія;

– визначення правового статусу власності, здійснення переоцінки майна. В умовах значного ризику дієвою є структуризація власності з використання дочірніх структур, створення штучної заборгованості підприємства та передача нерухомості та інших активів у позичку під кредитування;

– недопущення виникнення та прострочення кредиторської заборгованості;

– удосконалення роботи менеджменту та персоналу (недопущення конфліктних ситуацій, протиправного звільнення працівників тощо);

– підвищення культури суб’єктів господарювання (прозорі конкурентні відносини, підтримання ділової репутації тощо);

– використання в службі економічної безпеки способів і методів конкурентної розвідки;

– залучення громадськості й засобів масової інформації до боротьби з рейдерством[3].

У світовій практиці рейдерство набуло або конкретного кримінального статусу, що регламентується кримінальним законодавством конкретної країни, або легального статусу злиття та поглинання. Повчальним є досвід злиття та поглинання підприємств у США. Корпоративне законодавство належить до компетенції окремих штатів, де створено законодавчу базу, спрямовану на врегулювання ринку корпоративних відносин та попередження недружнього поглинання підприємств. Зокрема, слід відзначити Закон про цінні папери (Securities Act of 1933 – 15 US Code § 77a etseq.), Закон про обіг цінних паперів (Securities Exchange Act of 1934 – 15 US Code § 78a etseq.), Закон Уільямса (Williams Act) – спеціальний нормативний акт, прийнятий у 1968 р., метою якого є впорядкування ринку корпоративного контролю в частині численних поглинань компаній і тендерних пропозицій, Акт про компанії з обмеженою відповідальністю (Act of Limited Liabilities Companies) штату Делавар тощо[4].

Найбільш ефективними засобами недопущення ворожих поглинань у США є вчасна зміна президента та голови ради директорів, внесення змін до статутів підприємств під час активізації діяльності чорних рейдерів на ринку корпоративного контролю. Сукупність цих заходів значно знижує фінансові ризики ведення бізнесу внаслідок обмеження можливості несумлінних поглинань (сірого та чорного рейдерства).

У Великій Британії превалюють дружні поглинання підприємств, недружні поглинання засуджуються представниками бізнесу та суспільством. Це зумовлено тим, що для Західної Європи (у т. ч. і для Великої Британії) до будь-якого підприємства ставляться не лише як до виключної власності акціонерів, аі як до окремого соціального інституту, відповідальність за належне функціонування якого покладено на працівників підприємства, контрагентів, органи державної влади та суспільство загалом[5]. Саме тому діяльність підприємств Великої Британії пов’язана з досить низьким рівнем фінансових ризиків, а досвід цієї країни заслуговує на увагу та використання в Україні.

Значну роль у протидії чорному та сірому рейдерству відіграють методи захисту від ворожого поглинання при проведенні процесу IPO. Вони поділяються на стратегічні, трансакційні та структурні. Під стратегічними методами розуміється формування корпоративної структури, яка унеможливлює непогоджене придбання контрольного пакета акцій. Для цього, наприклад, блокуючий пакет перебуває у власників та не виноситься на відкритий ринок. Такі методи повністю гарантують захист компанії від захоплення, але при цьому негативно впливають на залучення зовнішнього капіталу і підвищення ліквідності акцій. До трансакційних методів захисту відносять здійснення компанією дій, які істотно ускладнюють захоплення і перетворюють компанію на менш привабливу для агресора з фінансової точки зору. Наприклад, підвищення ціни акцій, придбання власних акцій, відкуп від агресора тощо. Структурні методи захисту полягають у завчасному внесенні у статутні та інші корпоративні документа компанії положень, які мають попередити саму спробу ворожого захоплення і безпосередньо не впливають на фінансову або операційну діяльність[6].

Стратегічні, трансакційні та структурні заходи значно знижують фінансові ризики для підприємств у процесі здійснення ними процесу IPO. Заходи протидії несумлінним, ворожим поглинанням у різних країнах вкрай різноманітні. Проте всі вони мають єдину основу – захист права власності. Це повинно стати головним чинником створення ефективної системи протидії сірому та чорному рейдерству й в Україні.

 

 

[1] Суторміна В.М..Фінанси зарубіжних корпорацій. Київ: КНЕУ, 2004. С. 12.

[2] Там само. С. 52–53.

[3] Бабич Т. Рейдерство в Україні – загрозанаціональній безпеці. Віче. 2010. № 14. С. 2–5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viche_2010_14_2

[4] Касараба Ю.Я., Баліна С.Н. Правові аспекти протидії незаконному поглинанню підприємств (рейдерству): міжнародний досвід / Львівський державний університет внутрішніх справ. Науковий вісник. 2011. № 3. C. 48.

[5] Живко З.Б. Економічна безпека підприємства:сутність, механізм забезпечення та управління. URL:http://dspace.lvduvs.edu.ua

[6] Ющенко O. Как предотвратить рейдерский захват предприятия? URL: https://trademaster.ua/articles/833

 

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
acf-field
Filter by Categories
Акцент
Александр Кошик
Алексей Толпыго
Андрей Видишенко
Антон Финько
В мире
В Украине
Наши книги
Наши эксперты
Публикации и интервью МП
События, комментарии
Социологические исследования
Экономика и финансы Социальные проблемы
Эксперты

Наши эксперты