Великий капітал в Україні

Україна отримала в спадщину від СРСР економіку з надзвичайно високим рівнем концентрації та централізації, особливо в промисловому виробництві. В УРСР рівень концентрації промислового виробництва (по середній кількості зайнятих) був більший, ніж у цілому по СРСР у 1,2 рази. Великі та надвеликі підприємства грали абсолютно домінуючу роль у промисловості.

На підприємствах з кількістю зайнятих більше 1000 робітників, питома вага яких сягала 20,3% загальної кількості підприємств, вироблялося 77,8% товарної продукції, 77,8% всього промислово-виробничого персоналу, 83,6% середньорічної вартості промислово-виробничих фондів, 87,6% споживання електроенергії. Надвеликі підприємства (більше 10000 виробників), хоча їхня доля складала лише 1,3% загальної кількості підприємств, виробляли 22% товарної продукції, 25,9% чисельності персоналу, 33,9% вартості Оскільки УРСР була членом ООН, то міжнародна статистика оприлюднювала дані щодо її економіки, як по окремій країні. Згідно з ними, у 1990 р. Україна входила в першу десятку індустріально розвинених країн світу. Розпад СРСР призвів до стрімкого розриву традиційних економічних зв’язків з контрагентами з країн – колишніх республік СРСР, що стало однією з основних причин процесу деіндустріалізації країни. Проте в промисловому секторі зберігався достатньо високий рівень концентрації та централізації виробництва, що в процесі корпоратизації та приватизації стало основною передумовою для формування великого приватного капіталу.

За роки проведення відповідних статистичних спостережень у 2010–2012 рр. кількість великих підприємств зросла з 586 до 698. З 2013 р. почалося зниження їх кількості, яке значно прискорилося у 2014–2016 рр. Якщо у 2013 р. їх було 659, то у 2014 р. – 497, у 2016 р. – лише 383 підприємства.

Відбувалось також постійне значне скорочення середньої кількості зайнятих на великих підприємствах працівників. НБУ почав оприлюднювати інформацію щодо кредитів, наданих малим, середнім та великим підприємствам лише у жовтні 2017 року. Частка кредитів, наданих великим корпораціям, складає 38%. Це приблизно відповідає їх питомій вазі у створенні ВВП, яка в період кризи 2014 – 2018 року скоротилася з приблизно 50% до 40%.

Мова йде про фактичну втрату ряду ключових галузей, перш за все, промислових. З 2014–2017 рр. не було створено жодного серійного літака в Україні. Фактично припинила свою діяльність суднобудівна галузь, яка виробляє лише невеликі військові катери та річкові вантажні судна, на порядки знизилося виробництво автомобілів тощо. Упродовж 2006–2016 рр. автопром скоротив виробництво у 50 разів, причому подальше падіння фіксувалося й  за результатами  2018 р. У 2019 році «АвтоЗАЗ» припинив виробництво легкових автівок.

О.Охрименко вказує на прямий зв’язок між питомою вагою великого капіталу та загальним рівнем економічного розвитку країн, зокрема, які входять до ЄС. Він посилається на офіційну статистику ЄС, згідно з якою в цілому частка великого бізнесу у ВВП ЄС складає 38% (останні дані є лише за 2015 р.). Частка середнього бізнесу – 29%, а малого – 27%. Але в найбільш розвинених країнах ЄС, Німеччині та Франції, вона сягає, відповідно, 49% та 46%. Малі та середні підприємства домінують у країнах з більш слабкою економікою – на Мальті, Кіпрі, у Болгарії, країнах Балтії^[1].

Втім, не можна погодитися з тезою О.Охрименка про те, що розвиток великого бізнесу є більш пріоритетною задачею, ніж малого та середнього, і що саме він потребує державної підтримки. Малий же і середній бізнес здатні розвиватися без такої підтримки. Це не відповідає досвіду провідних економік країн світу, зокрема, США та країн ЄС.

У США провідним органом державної підтримки малого бізнесу є Адміністрація малого бізнесу (SBA — Small Business Administration), її регіональні та місцеві відділення. Крім того, в цьому беруть участь комітети Конгресу по справах малого бізнесу і численні спеціальні органи у міністерствах, відомствах і місцевих органах влади. Створене ще у 30-х рр. ХХ ст., SBA на сьогодні вирішує три найважливіші завдання: забезпечення фінансової підтримки малих і середніх підприємств; сприяння в отриманні державних замовлень; надання технічних та консультаційних послуг з питань управління.

У ЄС МСП переважають підприємства у високотехнологічних наукоємних галузях. Саме тому в «Акті про малий бізнес в Європі» (SBA) (основний документ, регулюючий розвиток МСБ в ЄС) розглядається як основний фактор структурної модернізації економіки, який повинен забезпечити успішний перехід до економіки знань, що базується на засадах інноваційного розвитку. В ньому, зокрема, констатується, що «…процвітання ЄС в майбутньому буде залежати від того, чи буде використаний потенціал зростання та інновацій малих та середніх підприємств»^[2].

В деяких країнах ЄС використовується досвід прямої участі великого бізнесу в розвитку малого підприємництва. Так, у ФРН з 1976 року діє закон, згідно з яким великі компанії отримають держзамовленння лише при умові, що 25% отриманих коштів будуть спрямовані на виконання підрядних робот малими підприємствами. Це має не тільки велике економічне, але й соціальне значення, бо розвиток малого бізнесу є ефективним заходом по вирішенню соціальних проблем – таких, як забезпечення зайнятості, зростання доходів найбільш незахищених верств населення тощо. Цей досвід є вкрай актуальним для  України.

Протиставлення розвитку великого капіталу розвитку МСБ позбавлене сенсу, особливо зараз, коли є чисельні приклади виникнення великих та надвеликих корпорацій на основі трансформації малих та середніх підприємств. Корпорація Майкрософт (Microsoft Corporation) – транснаціональна корпорація комп’ютерних технологій зі 124 тис. працівниками, представництвами у 102 країнах (2017 р.) є найбільшим у світі підприємством-виробником програмного забезпечення.  Вона була заснована у 1975 р. Тоді в ній працювало лише три особи.

Apple Inc. – американська технологічна підприємство, яка проектує та розробляє побутову електроніку, програмне забезпечення та онлайн-сервіси. Є першим американським підприємством, чия капіталізація перевершила 1 трлн доларів США.

Apple заснована у 1976 р. С. Джобсом, С. Возняком та В.Калиничем з метою розробки та продажу персональних комп’ютерів, у 2017 р. отримала річну виручку у $229,2 млрд, чистий прибуток – $48,4 млрд^[3]. Аналогічні приклади створення ФПГ на основі малих та середніх підприємств є також у Японії, Південній Кореї тощо.

Втім, не викликає сумніву, що в Україні стрімке скорочення питомої ваги великого капіталу у ВВП є однією з головних ознак деіндустріалізації країни, тому є негативним явищем. Тим більше, що саме великий капітал відіграє основну роль у формуванні доходів бюджету. Протягом 2017 р. в Офісі великих платників обслуговувалося 2506 великих платників податків (ВПП), при цьому 100 з них перерахували до зведеного бюджету 258,3 млрд грн, що становить більше 70% усіх надходжень Офісу. В цілому по Україні (з урахуванням сплати рентних, ресурсних та інших платежів за місцем розташування підрозділів) за 2017 р. платниками Офісу ВПП ДФС забезпечено збір до зведеного бюджету в розмірі 355,1 млрд грн.

«Протягом січня-вересня 2019 року платниками Офісу великих платників податків ДПС забезпечено збір платежів до Державного бюджету в розмірі 258,1 млрд грн, а це на 26,4 млрд грн, або на 11,4%, більше аналогічного періоду минулого року», — йдеться в повідомленні Офісу.

Доля податкових платежів від великого бізнесу, за результатами 9 місяців поточного року, склала 56,6% від податкових платежів державного бюджету по Україні. У тому числі, податок на прибуток – 73,8%, податок на додану вартість – 56,8%, акцизний податок – 94,6%.

Великий ступінь концентрації та централізації капіталу створив умови для формування ФПГ в Україні. Офіс ВПП ДФС наводить дані по податкових надходженнях окремо від ФПГ. Оскільки чіткого визначення ФПГ в українському законодавстві немає, саме перелік ФПГ, розроблений ДФС, можна розглядати як офіційно визначений, а обсяги сплати податків можуть розглядатися як ключова ознака ролі окремих ФПГ в українській економіці. Обсяги надходжень податкових платежів від ФПГ до зведеного бюджету України упродовж 2016–2017 рр. наведено у табл.6.2.

Таблиця

Обсяги податкових надходжень від ФПГ, млрд грн

Джерело: сайт ДФС України

Звичайно, викликає питання те, на основі яких критеріїв ДФС включило до переліку ФПГ мережу продуктових магазинів АТБ-Маркет та Укрзалізницю, які не займаються промисловою діяльністю як основною. Це свідчить про те, що проблема визначення сутності ФПГ та її відповідного законодавчого оформлення є актуальною. Проте, оскільки іншого офіційного переліку ФПГ не існує, до законодавчого визначення поняття ФПГ доводиться орієнтуватися саме на розробки ДФС.

Відсутність законодавства про ФПГ призвело до того, що не діють механізми реєстрації та моніторингу діяльності ФПГ, не провадиться систематичний статистичний нагляд за їх діяльністю, та, відповідно, не достатня інформація про їх діяльність.

Рентоорієнтована поведінка означає орієнтацію корпоративних угруповань, перш за все, на максимізацію прибутків і доходів не за рахунок розвитку виробництва, його постійної модернізації та реструктуризації, створення умов для розвитку прозорої чесної конкуренції, а на отримання та збереження монопольних прибутків за рахунок «близькості» до влади, як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Її важливою рисою є так звані «м’які бюджетні обмеження», які пов’язані з наданням та існуванням цілої системи різного роду пільг, у т.ч. нефіскальних,та  інших преференцій.

Саме фактор впливу на владу з метою прямої або опосередкованої участі в її діяльності, в т.ч. у законодавчій та нормотворчій, породив такі явища, як отримання представниками власників ФПГ та їх вищого менеджменту депутатських мандатів, контроль окремих ФПГ над найбільш впливовими медійними структурами, або навіть створення свого роду «корпоративних партій» та різного роду корпоративних суспільних об’єднань. Досвід багатьох розвинених країн має приклади ефективного вирішення цих проблем, зокрема, з використанням механізмів офіційного цивілізованого лобізму інтересів ФПГ.

Якщо спочатку процес формування ФПГ здійснювався по формулі: «влада – власність», то зараз він здійснюється по формулі «власність – влада». Представники великого капіталу абсолютно домінують у владних структурах як персонально, так і через посередників. Вони контролюють діяльність більшості політичних партій, парламентських фракцій, інститутів виконавчої влади, основних засобів масової інформації. Тобто, мова йде про абсолютне зрощування влади та великого капіталу.

Великою помилкою було б на основі тієї специфічної ситуації, яка склалась зараз в Україні, не визнавати потенційно велику роль великого приватного капіталу і, зокрема, ФПГ, у розвитку української економіки. Прихильники такої точки зору не беруть до уваги той факт, що міжгалузевий характер діяльності, довгострокові проекти та інвестиції, зацікавленість у розвитку не лише зовнішнього, але й внутрішнього ринку – ці риси великого капіталу потенційно можуть бути використані в інтересах усього суспільства.

Найбільші об’єднання, які б мусили бути активними провідниками у суспільстві ідей захисту прав приватної власності – Український союз промисловців та підприємців (УСПП) та Федерація роботодавців України (ФРУ) – мають достатньо слабкі позиції як при формуванні відношення суспільства до потреб розвитку бізнесу, зокрема великого, так і при створенні сприятливих правових умов для його діяльності, розробки відповідних законодавчо-нормативних актів. Хоча Закон України про ФРУ наділяє федерацію досить великими можливостями у цих питаннях.

Також незначний вплив на покращення бізнесу в Україні має Європейська бізнес асоціація. Створена у 1979 році при підтримці Європейської комісії, вона об’єднує порядка тисячи великих українських то зарубіжних компаній.

Рекомендації:

1.Доцільно на законодавчому рівні розширити повноваження Українського союзу промисловців та підприємців та Федерації роботодавців України як при формуванні відношення суспільства до потреб розвитку бізнесу, в т.ч. великого, так і при створенні сприятливих правових умов для його діяльності, розробки відповідних законодавчо-нормативних актів. Налагодити  практику постійної взаємодії структур виконавчої влади (Уряду та його економічного блоку) з Європейською бізнес – асоціацією (ЄБА) з запровадженням обов’язкової процедури розгляду її рекомендацій з наступним оприлюдненням прийнятих рішень.

2.Законодавчо затвердити показник питомої ваги коштів, які отримують підприємства, що відповідають критерію великих, по держзамовленнях, для залучення малих та середніх підприємств з метою виконання робот на умовах аутсорсингу.

3.Прийняти рішення щодо  обмеження можливостей для рентооріентованої поведінки великого капіталу взагалі та, зокрема, ФПГ, як економічно та політично впливового  його сегменту.

З урахуванням світового досвіду, до таких рішень можна віднести: призначення зовнішніх керуючих не з числа власників компанії, обов’язкове залучення  представника АМКУ; захист прав та збільшення ролі міноритарних акціонерів в управлінні великих компаній та  ФПГ; посилення відповідальності, в т.ч. карної, за надання недостовірної інформації державним органам та контрагентам ФПГ; — посилення державного антимонопольного контролю       при здійсненні зливань – поглинань; створення дієвої системи боротьби з «чорним рейдерством».

[1] А.Охрименко. Может ли малый и средний бизнес обеспечить рост экономики. URL: https://www.google.com.ua/search?q=А.Охрименко.+Может+ли+малый+и+средний+бизнес+обеспечить+рост+экономики%3F&oq

[2] The Small Business Act for Europe. URL: http://ec.europa.eu/growth/smes/business-friendly-environment/small-business-act_en

[3] Владимир Скрипин. Apple сумела улучшить все финансовые показатели и нарастить продажи iPhone даже без новых моделей.URL:https://itc.ua/news/apple-sumela-uluchshit-vse-finansovyie-pokazateli-i-narastit-prodazhi-iphone-dazhe-bez-novyih-modeley/