Киевский центр политических исследований и конфликтологии

О. Кошик

Питання співробітництва ЄС та України в сфері малого та середнього бізнесу (МСБ) розглядаються в розділі «Політика у сфері промисловості та підприємництва», статтях 378 та 379 Угоди про Асоціацію України з ЄС.

В  ЄС на підприємствах МСБ працює близько 70 %  зайнятого населення, їх внесок у додану вартість за витратами виробництва сягає 60%. Втім, такі оцінки досить умовні, оскільки  в  ЄС діють різні критерії віднесення підприємств до сектору МСБ. Причому вони суттєво відрізняються як у окремих країнах, так і на рівні керівних органів Союзу.

В Україні кількість малих та середніх підприємств  у загальній кількості підприємств практично співпадає з  аналогічним показником в країнах ЄС — 99%.

Прямі порівняння статистичних показників ЄС і України не релевантні, оскільки, як вже було сказано, на відміну від України, в країнах ЄС діють різні крітеріїї визначення малих та середніх підприємств (єдині критерії Європейської комісії мають рекомендавчий характер).  До МСБ в ЄС по показниках максимального річного обороту та максимальної суми балансу відносяться на порядок більші підприємства в порівнянні з українськими. Значною мірою саме цим пояснюється те, що МСБ в Україні забезпечує виробництво лише близько 15% ВВП, в той час як в ЄС аналогічний показник сягає 60 – 70% ВВП у різних країнах.

Крім того, на відміну від ЄС, в Україні за видами економічної діяльності майже 52% суб’єктів малого і середнього бізнесу працюють у сфері оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів , однак лише 7% суб’єктів задіяні у сфері промисловості. За такими видами як: професійна, наукова діяльність; операції з нерухомим майном; транспорт, складське господарство; інформація та телекомунікації  —  працюють близько 5% суб’єктів малого та середнього бізнесу за кожним видом діяльності.

Натомість, в ЄС переважають підприємства МСБ в високотехнологічних наукоємних галузях. Саме тому в «Акті  про малий бізнес в Європі» (SBA) (основний документ, який зараз регулює  розвиток МСБ в ЄС) розглядається  як основний фактор структурної модернізації економіки, який повиненен забезпечити успішний перехід до економіки знань, що базується на засадах інноваційного розвитку. В ньому, зокрема, констатується, що «… процвітання ЄС в майбутньому буду залежати від того, чи буде використаний потенціал зростання та інновацій малих та середніх підприємств».

Першим загальним документом, який формалізував загальні принципи здійснення підприємницької діяльності малими підприємствами в ЄС, була Європейська хартія малих підприємств (2000 рік). Вона містила лише перерахунок основних принципів функціонування МСБ та мала по суті, вкрай загальний рамковий характер.

Акт «Малий бізнес для Європи» (SBA) є спільним актом Європейської комісії, Європарламенту, Європейського економічного та соціального комітету, Комітету регіонів. Він був затверджений у березні 2008 року.

Акт  фактично має рамковий характер та містить найбільш загальні принципи та напрямки функціонування МСБ в країнах ЄС, хоча він більш конкретний та деталізований, ніж Європейська хартія малих підприємств. Для України важливо те, що питання фінансування МСБ не зводяться у ньому до макро – та мікроекономічного фінансування підприємств МСБ, як це нерідко відбувається в дослідженнях українських фахівців. В ньому розглядається широке коло питань – політичних, економічних, соціальних, які зумовлюють розвиток та фінансування МСБ.

Такий підхід є найбільш раціональним, оскільки всі фактори, пов’язані з регуляторним середовищем функціонування підприємств МСБ, впливають на його фінансові показники. Так, в Україні деякі опитування підприємців, які працюють  у сфері МСБ, показують, що несприятливе регуляторне середовище може призводити до втрати 40% прибутку.

В SBA констатується, що бюрократичні перешкоди для здійснення МСБ невпинно зменшуються як на рівні всього ЄС, так і на рівні держав – членів, і цей процес постійно поглиблюється. Дерегуляція, дебюрократизація економіки в цілому та діяльності підприємств МСБ вкрай важливі для України. Зокрема, актуальним є спрощення оподаткування,  лояльні  правила здійснення бухгалтерского обліку, мінімізація різного роду дозвільних процедур, спрощений порядок реєстрації підприємств та їх виходу з бізнесу тощо.

Специфікою української ситуації є те, що доля тіньової економіки у ВВП України значно, у рази вища, ніж в країнах ЄС. В умовах сучасної кризи вона стрімко зростає. Згідно з експертними оцінками, у 2015 році тіньова економіка в Україні сягала біля 40% від ВВП.

Не секрет, що основна частина МСБ в Україні завжди знаходилася в тіні внаслідок вкрай несприятливої для бізнесу регуляторної політики, надвеликого фіскального навантаження на нього, значного рівня корупції тощо. В умовах сучасної кризи постраждали не тільки великі та надвеликі підприємства, багато з яких ще недавно були флагманами української економіки, перш за все, промисловості. Втрати МСБ були також надзвичайно високими. Згідно з даними Національного інституту стратегічних досліджень, малі та середні підприємства знизили економічну активність на 80 – 90%. Зрозуміло, що такого роду оцінки досить умовні. Тим не менш, очевидним є факт їх масового банкрутства та уходу в тінь МСБ.

В такий ситуації надзвичайно актуальним для України є досвід ЄС, при виході яких з кризових ситуацій розвиток МСБ відігравав значну роль, наприклад, в період реформування вугільної галузі  при прем’єрі Мргарет Тетчер.

В Україні багато управлінців розглядають МСБ переважно як фактор збільшення бюджетних доходів. На відміну від цього, в ЄС наголошують на його колосальній ролі у вирішенні соціальних проблем, перш за все, створенні нових робочих місць і, відповідно, можливості зберегти деякий рівень доходів тих, хто втратив роботу. При цьому як в кризових умовах, та к і в періоди стабільного розвитку МСБ користується значними преференціями. Гнучкість функціонування підприємств МСБ, їх здатність до швидкого обороту капіталу потенційно створю передумови для їх значної ролі в подоланні кризових явищ. Проте ці передумови не можуть бути реалізовані самі по собі, потрібна активна політика підтримки МСБ.

Зараз роль податкових пільг, диференційованих, в тому числі, по галузевому принципу, зменшується. У керівництві ЄС в останні роки стали домінувати рекомендації, згідно з якими МСБ буде створюватися та розвиватися  без прямої  допомоги держави, за рахунок формування для нього сприятливих умов. Серед останніх – макроекономічна та макрофінансова стабільність, низька інфляція. Це повинно забезпечити  прийнятні  ставки по кредитах, та відповідно, збільшення доступності кредитів  для МСБ.

Проте податкові пільги досі надаються, як і безпосередня бюджетна підтримка держави  у вигляді прямого фінансування, зокрема, інфраструктурних проектів, так і кредитних пільг, переш за все, у формі надання державних гарантій по виплаті кредитів. Широко використовується також використання пільг по амортизації (для України характерно то, що амортизаційні витрати у більшості випадків використовуються не  прямому призначенню, тобто відіграють незначну роль у відновлення та модернізації фондів).

Використовується також пряме державне фінансування консалтингових та інформаційних послуг, державна підтримка по підвищенню кваліфікації та перекваліфікації кадрів. Реалізація цих заходів по підтримці МСБ вкрай актуальна для України.

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
acf-field
Filter by Categories
Акцент
Александр Кошик
Алексей Толпыго
Андрей Видишенко
Антон Финько
В мире
В Украине
Наши книги
Наши эксперты
Публикации и интервью МП
События, комментарии
Социологические исследования
Экономика и финансы Социальные проблемы
Эксперты

Наши эксперты