Киевский центр политических исследований и конфликтологии

О. Кошик

Чорне рейдерство, несумлінні поглинання властиві економікам всіх без винятку країн. Проте масштаби цього явища різні. Україна відноситься до числа країн з надвисоким рівнем чорного рейдерства.

Тенденція його посилення фіксується в період коронавірусної епідемії. Про це свідчать, зокрема, дані Міністерства юстиції України та платформи Опендабот.

За останні 5 років кількість кримінальних проваджень за рейдерство зросла в 2,5 разу: з 290 справ 2015 року до 786 в 2019 році, і тенденція на збільшення зберігається (дані платформи для роботи з відкритими даними Опендатабот).

Є всі підстави вважати, що коронавірусна інфекція в Україні проявилася ще за декілька місяців до того, як були зафіксовані її перші випадки, розроблені заходи по її подоланню та об’явлений антиепідемічний карантин. Про це свідчить, зокрема, різке зростання випадків атипічної пневмонії з початку поточного року,  на заході країни. Відповідно, проявився негативний вплив епідемії на економічну ситуацію, зокрема, на зростання чорного рейдерства, що знайшло своє відображення у зростанні кількості кримінальних проваджень за рейдерські атаки.

Згідно з даними платформи Опендабот, тільки за 8 місяців 2020 року відкрито кримінальне провадження по 606 випадкам, пов’заних з рейдерськими атаками. При цьому левова частина цих проваджень припадає на порушення, пов’язані з реєстраційною діяльністю. Це означає, що прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власності» не дало значного результату і не зупинило процесу поширення чорного рейдерства в Україні.

Причини цього проаналізовано В.Власюком.[1] Зокрема, він виділяє наступні з них.

Автоматичний моніторинг ризикових реєстраційних дій не запрацював. Концептуально він мав нагадувати ситуацію, коли банк блокує підозрілий рух коштів до з’ясування всіх обставин.

Інформаційна взаємодія реєстрів з іншими державними реєстрами, зокрема, з реєстром судових рішень залишилась без змін. Формально існуюча з початку 2019  взаємодія з реєстром судових рішень фактично не працює.

Не розроблені критерії відповідальності за порушення в сфері державної реєстрації. За одне й те ж порушення у різних випадках когось карають блокуванням доступу до реєстру на місяць, а когось — анулюванням доступу; або, одні й ті ж реєстраційні дії іноді вважаються порушенням, а іноді – ні.

Негативним фактором стало  запровадження додаткової спецперевірки для реєстраторів. Тобто, щоб стати реєстратором, чи поновити доступ до реєстру, необхідно отримати дозвіл від Мін’юсту. Причому незрозуміло, що і за якими критеріями перевіряється.

В цілому, можно погодитися з висновком, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власності» так і не запрацював[2], реєстраційна діяльність залишається основним джерелом рейдерських захоплень.

[1] Власюк Владислав. Полгода действия «антирейдерского закона: из намеченного Минюст реализовал лишь мизер  [Електронний ресурс] – Доступно: https://lexinform.com.ua/v-ukraini/pivroku-diyi-antyrejderskogo-zakonu-iz-namichenogo-min-yust-realizuvav-lyshe-mizer/

[2] Ирина Макаренко. Атикоррупционный закон так и не заработал в Украине [Електронний ресурс] – Доступно: https://www.unn.com.ua/uk/news/1874821-antireyderskiy-zakon-tak-i-ne-zapratsyuvav-v-ukrayini-advokat

 

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
acf-field
Filter by Categories
Акцент
Александр Кошик
Алексей Попов
Алексей Толпыго
Андрей Видишенко
Антон Финько
В мире
В Украине
Наши книги
Наши эксперты
Публикации и интервью МП
События, комментарии
Социологические исследования
Экономика и финансы Социальные проблемы
Эксперты

Наши эксперты